Главная › Новости

Навіщо там борода?

Опубликовано: 26.01.2019

ЗАКОЛДОВАННАЯ ЕЛКА! Как Нарядить Новогоднюю ЕЛКУ в год Свиньи? Говорящая ЕЛКА! Амелька Карамелька

У 2017 році отримала "Саквояж" за №44. Читаємо з сусідкою замітку Антоніни Маляренко "Навіщо там волосся?" і сміємося. А сусідка тоді й каже:

- Ось я розповім подібну історію, що трапилася зі мною. А ти, якщо хочеш, надішли її до "Саквояжа"!

Це була субота, всі були вже вдома. Повечеряли. Я пішла купатися в кухню, а мій Микола з 5-річною Тіною дивилися телевізор у великій кімнаті. Раптом відчиняються двері, заходить на кухню Тіна, з цікавістю подивилася на мене та й каже:

ВОЛШЕБНЫЙ ПУЛЬТ/ Браслеты для Шайн/ Амелька уже взрослая и осталась сама дома! Амелька Карамелька

- Мамо, а чому в тебе там борода?

Мені смішно, я ледве тримаюся, але серйозно кажу, що перше спало на думку:

- Як настануть узимку морози, то тоді тепліше буде з бородою.

- А як літом жарко? - не вгаває дитина, - то тоді що?

- А тоді татко обстригає бороду ножицями, - ляпнула я, не подумавши.

Тіна пішла, а мені ще довго було смішно.

Пройшло днів десь зо два. Веду я Тіну в садочок, от вона і каже мені:

- Мамо, а татко казав не так, як ти, чому в тебе борода.

- А як?

- Казав мені тато таке: "На чому ми стоїмо? На землі. А над нами що? Небо. Отож землю і небо, і все живе на землі створив Бог, і нас із тобою теж…"

- Який же той Бог? - спитала я.

- Схожий на нас, - відказав тато. - Він створив нас подібними до себе і Він всесильний. Ти, - продовжив татко, - бачила діда Степана і його кізоньку Марусю? Вони обоє з бородами. Значить, так треба, так Бог вирішив. Так Бог вирішив, щоб і в мами була борода там, де ти її бачила.

- Мамо, а в мене коли буде борода?

- Коли виростеш, - кажу я їй.

- Якби скоріше вирости… - сказала Тіна, зітхнувши.

А я про себе думаю, що мій Микола розумніше пояснив Тіні про цю бороду, ніж я.

Павлина Покришка

Добровеличківський район, Кіровоградська обл.

Я, Павлина Василівна Покришка, народилася 17 травня 1936 року в с. Новодобрянка Добровеличківського району Кіровоградської області в сільській багатодітній сім’ї. Дітей було 11, я сама найменша. Батьки мої – Василь Агафонович Перехрест і Феодосія Іванівна Перехрест - потомствені хлібороби. Добре пам’ятаю війну 1941-1945 рр. і голод 1947 року. На фронт пішло четверо братів, повернулися двоє, а двоє загинули. Я закінчила у 1955 році 10 класів Липнязької середньої школи, поступила вчитись, та не довелося закінчити навчання. Мама була тяжко хвора, і приїхала в село її доглядати, а потім поховала. У 1958 році вийшла заміж. Разом із чоловіком виховали двох доньок. Батько помер через 6 років після смерті мами. А я так і залишилася працювати в колгоспі. Була і в ланці, і свинаркою, і птахаркою, і секретарем сільської ради, і вчителькою 1-3 класів, бо не було вчительки. Останні роки працювала пасічником. З пасіки вийшла на пенсію. Маю 36 років трудового стажу.