Главная › Новости

Ми познайомилися і одружилися, коли я перевозив їй меблі

Опубликовано: 21.10.2018

 Така історія трапилася, коли я ще був студентом. Грошей зі стипендії не вистачало, тож я вирішив підробляти вантажником. Спочатку розпочинав свою кар’єру на пивному складі, а потім через друзів влаштувався на роботу в службу вантажного таксі. Це була компанія RiNS , де я працював чотири роки. Порівняно з пивним складом тут був графік роботи набагато легший і я міг поєднувати роботу і навчання. Гроші платили порівняно непогані, тож робота мені подобалася. Робочий колектив дружній і привітний, завдяки чому і робота виконувалася швидко та якісно. Ввечері збиралися у найближчому кафе, де можна було б добре відпочити. Я згадую цей час як найкращий у житті, коли все було легко та життя здавалося таким прекрасним.

 Замовлення у вантажному таксі були різними. Дуже часто траплялися перевезення меблів. Для студентів перевозка меблів у Києві - буденна річ, коли необхідно перевозити усі свої речі з однієї квартири на іншу, або з одного гуртожитка в інший. Мені особливо подобалися такі замовлення, адже я і сам пройшов через такі переїзди декілька разів. Головне в таких випадках добре розподілити меблі в автомобілі. Тоді всі речі будуть перевезені у гарному стані, до того ж не потрібно буде замовляти вантажне таксі ще раз. Менi дуже подобалося, що замовлення можна робити на сайтi http://www.rins.com.ua/perevozka-mebeli/kiev/ .

 Було одне таке замовлення, яке запам’яталося мені на все життя. Була осінь, вересень місяць, але на вулиці було досить тепло. Ми з товаришами поїхали виконувати замовлення на перевезення меблів. Мені одразу сподобалася дівчина, яка замовляла у нас послуги. Її великі зелені очі свідчили, що це дуже добра людина. Під час виконання робіт вона була привітна та лагідна, що для мене особливо важливо. Так я вперше зустрів свою кохану дружину Ольгу, з якою ми вже десять років разом.  На той час дівчини у мене не було, тож я вирішив діяти сміливо і рішуче. Коли ми спакували усі речі та меблі Ольги, то виявилося, що її улюблене крісло пошкоджене. Його неможливо вже було відновити, а перевозити на нову квартиру вже не було сенсу. Ольга дуже засмутилася, адже воно було неповторним, залишилося їй від коханої бабусі. Тож ввечері того ж дня я забрав зіпсоване крісло додому і почав вирішувати, як його відновити. Мені пощастило, адже мій сусід по кімнаті непогано лагодив та збирав меблі самостійно. Поглянувши на пошкодження він пообіцяв, що полагодить крісло, однак це потребувало тиждень часу. Я дістав необхідні матеріали і Микита, так звали мого сусіда, почав працювати.

 За тиждень, який крісло знаходилося у мене я встиг запросити Ольгу на побачення. Ми сходили в кіно, а після цього довго гуляли містом. Я ніколи в житті так гарно не проводив час. Погода була ясна, ліхтарі на вулицях дарували прекрасну атмосферу таємничості, а поряд з Олею на душі було так приємно і тепло, що я не відчував ніг. Декілька годин пролетіли як одна хвилина. Тоді я дізнався, що незабаром у неї буде День народження. Над подарунком мені не потрібно було довго думати, адже про ремонт крісла вона і не здогадувалася. Коли я забирав його, то сказав, що хочу поставити собі на робочому місці. Якби Ви тільки бачили її здивування і радість, коли я подарував їй відновлене крісло! Оля сказала, що подібного ніхто для неї не робив. Я одразу ж пообіцяв собі, що буду влаштовувати сюрпризи для неї кожного дня. І вона радіє моїм подарункам так, наче це для неї вперше. Крісло збереглося у нас і до нинішнього часу, тож я дуже щасливий, що такий збіг обставин привів мене до мого сімейного щастя. Бережіть одне одного і радійте кожному дню, проведеному поруч з дорогою Вам людиною. Кохання та щастя Вам!!

 Олег 27 років Львів