Главная › Новости

Ожидание – реальность: украинка о популярных мифах жизни в Париже

Опубликовано: 22.10.2018

Gloss.ua продолжает рубрику «Ожидание – реальность» в которой украинцы развенчивают мифы о жизни в других странах. Мы уже публиковали рассказы о  Чикаго ,  Лондоне ,  Барселоне , Мармарисе , а на этот раз речь пойдет о Париже.

Мы пообщались с , которая рассказала нам, действительно ли парижане много курят, любят есть багет и устраивать пикники. Оля родом из Тернопольской области. Через год после окончания факультета иностранных языков в университете Ивано-Франковска она уехала по рабочей визе в Париж, чтобы увидеть Европу и пожить за границей. Сейчас Оля преподает английский для детей, параллельно учится и осваивает французский язык. Публикуем ее рассказ от первого лица.

Первое видео! ♡ Мари СЕНН ♡ О СЕБЕ!

Я Оля, мені 24 роки і з 2016 року я живу в Парижі. Перш ніж приїхати в іншу країну, наша думка про неї базується виключно на стереотипах, міфах або упередженнях. І тільки поживши певний відрізок часу за кордоном, пропустивши крізь себе всі реалії та побут, можна зробити свій власний висновок. Навчаючись на факультеті іноземних мов, я мала змогу вивчати французьку культуру на основі літератури та офіційних підручників. І завдяки цьому образ Парижу та парижан  базувався на університетських міфах, більшість з яких відрізняється від реальності. Ось деякі факти, одні з яких виявилися правдою, а інші – вигадкою.

Факт №1: Світ крутиться навколо Парижу

Правда

Париж є центром моди, культури, кіно та мистецтва. Тижні моди, фотосесії, кінофестивалі, заходи, організовані провідними компаніями світу, концерти знаменитостей – це місто веде безперестанний світський спосіб життя. Що ж до рутинного Парижу, стосунки з містом – це як відносини з чоловіком: рано чи пізно квітково-цукерковий період проходить і ти перестаєш бачити все у рожевих тонах та сприймаєш все як належне. Бутіки високої моди, Єлисейські поля, Ейфелева вежа – все це зливається в одну рутинну складову буденного життя і вже не викликає бурхливих емоцій.

 

Факт №2: Звичайний образ француза: берет, шарф, багет

Частково

Образ класичного у розумінні багатьох людей француза далекий від реальності, але не повністю. Якщо берети – це міф, то культ багета ані трохи не перебільшений. Французи не тільки люблять свою випічку, але і пишаються нею. Ходять навіть чутки, що багет збираються зробити офіційним символом Франції і світовою спадщиною загалом.  

Факт №3: Французи не говорять англійською

Правда

Точніше вони не стараються її вчити. В магазинах, на пошті, у відділенні банку та інших установах може знайтись всього одна людина, яка на базовому рівні буде розуміти та говорити англійською. Французи – патріоти своєї мови і часто можуть не погоджуватись з першістю англійської. Якщо француз і вчить англійську, то акцент буде його видавати. Франція займає 22 місце з 27 у рейтингу європейських країн, які володіють англійською.

 

Факт №4: Французи багато курять

Правда

Приблизно третина населення Франції курить і це помітно неозброєним оком на вулицях Парижу. Куріння заборонено в громадських та на робочих місцях, а також в ресторанах, барах, кафе, дискотеках. Куріння в недозволених місцях тягне за собою штраф у розмірі 68 євро. Не рідкісне явище – електронні сигарети, які у 2016-му році набули великої популярності.

 

Факт №5: Парижани – сноби

Правда

Парижани вважають своє місто центром всесвіту, в той час як світ вважає їх снобами. Французи ж, що живуть не в Парижі, стверджують, що парижани – не французи. Корінні жителі міста особливо ретельно дотримуються правил «вищого світу» і нехтують усім, що виходить за їх межі. Справжній парижанин-аристократ ніколи не нехтує етикетом і дозволяє собі робити зауваження або просто пронизувати тебе поглядом критика, як тільки ти виходиш за межі дозволеного.

Щодо ввічливості: українському менталітету може дуже різати слух щоденний обов'язковий ритуал вітання/прощання/вдячності. Француз не тільки бажатиме вам гарного дня, але і гарного ранку, обіду, після обіду, вечора, канікул, вихідних, свят, відпустки, закінчення робочого дня і т.д. Як пояснюють самі французи, ввічливість – це не лицемірство, це просто складова менталітету, яка передається з молоком матері і дуже часто – це заучені фрази, які вимовляються на автоматі. Це можна зустріти у метро, коли в тебе можуть просити пробачення за те, що ти стала комусь на ногу.   

 

Факт №6: у Парижі брудно

Частково

Моє перше знайомство з Парижем відбулось у 2011 році, коли я відвідала його як турист. Це було здійснення мрії, а саме місто було зразково чистим та спокійним. На жаль, за 7 років ситуація змінилась, а подекуди значно погіршала. Не можу назвати Париж надзвичайно брудним містом, але наплив туристів і парадоксальна відсутність смітників у туристичних місцях, таки робить своє. З іншого боку, все залежить від округу. У французьких аристократичних округах міста побачити сміття на дорозі практично нереально. Вулиці чистять щоранку, а самі жителі району охайно сортують сміття для переробки.

Факт №7: в Парижі багато арабів та темношкірих

Правда

Особисто я не вважаю це проблемою чи недоліком Парижу, але є люди, які зауважують велику кількість людей не європейської зовнішності. Париж притягує до себе людей різних національностей з різних верств населення. Для багатьох Париж – це джерело доходів, мрія про краще життя, соціальна допомога, перспективна освіта чи кар'єра. Як і у всіх великих містах, у Парижі є свої, так звані, гетто – «чорні квартали», де ти забуваєш, що ти у Європі і де діють свої закони. Також є арабські, єврейські та китайські квартали, в яких навіть реклама може бути відповідною мовою. В цьому плані Париж – це місто контрастів. З одного боку – це ілюстрація європейської класичної культури, з іншого – суміш різних людей, історій, традицій та світоглядів.  

 

Щодо мене, то я завжди стараюсь фокусуватись на позитивних сторонах. Париж – місто зовсім не просте. Франція – бюрократична країна, зі своїми важкими для розуміння законами, зі своїми безкінечними паперами, підписами, документами, чергами.

Жити в Парижі – це:

проводити багато часу у громадському транспорті; безкінечно довго шукати житло, вибираючи варіанти між  «дорого, але в спокійному районі», або «дешево, але на окраїні»; навчитись жити як мінімаліст: маленьке житло вимагає малої кількості речей. У Парижі поширені студії  – маленькі квартирки, з невеликою кількістю квадратних метрів, які деколи до абсурду смішні; роками вчити французьку, так і не наблизившись до бажаного результату, тому що французька – не англійська. Це абсолютно інший, незвіданий, заплутаний світ часів, вимови, дивних звуків і слів з восьми букв, з яких читається чотири.

 

А якщо говорити про позитивні сторони міста, то це:

їсти найсмачнішу у світі випічку; надихатись неймовірною архітектурою, мистецтвом, природою; мати можливість подорожувати країною, тому що ціни доступні, Франція багата на красиві місця, а туризм добре розвинений; мати змогу займатись всім, чим хочеш: курсів, гуртків, тематичних клубів, вечорів чи заходів тут безліч на будь-який смак; вчитись французькому мистецтву жити: гуляти у спокійному темпі берегами Сени, робити пікніки у парках, кататись на велосипедах, насолоджуватись кавою у кафе з видом на Собор Паризької Богоматері, практикувати ліниві неділі, коли все місто поставлене на паузу, магазини зачинені, а в повітрі витає атмосфера розслабленості та це гарно проводити час, нічим по суті не займаючись. бути собою, тому що ніхто не засуджує те, як ти виглядаєш, чим займаєшся чи куди йдеш. Це шукати себе, знайомитись з різними людьми, відкриваючи для себе незвідані раніше сторони світу, це ставати терплячішою та розуміючою до людей, це розвиватись;

Це просто жити, надихатись, вбирати у себе неповторний досвід та збагачувати свою колекцію вражень.  Можливо для когось Париж буде зовсім іншим, а для мене він саме такий.