Главная › Новости

Виставковий “бум” у Національному музеї історії України

Опубликовано: 21.10.2018

Experimentarium: сучасний музей, який виховує нових науковців і винахідників

Національний музей історії України вирішив знову попишатися досягненнями в розробці нових експозиційних проектів. Цього разу відвідувачів вирішили здивувати фотовиставками на картонних планшетах. Чом би й ні? Справа безпрограшна. Виставка робиться за день-другий, а у звітах до Міністерства  можна її розписати і як міжнародну.

Урочисте відкриття нової виставкової зали Музею археології

Наукова концепція? Атрибуція? Оригінальні експонати? Та тю на вас! Кому вони потрібні? Головне – не дуже криво прикріпити планшети. Тим більше, якщо і фотки вже є і до того ж якісні. Від гарних фоток, як відомо, і на душі радісніше. От і радієш за успіхи, наприклад, німецької поліграфії, як-от на виставці в НМІУ, присвяченій Магдебурзькому праву. Адже більше радіти там ні з чого.

Тravel2016: ботанічний сад університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків

З великого масиву оригінальних експонатів з цієї тематики, що зберігаються в музеї, представлено аж 5 документів 17-18 ст., плюс скульптура богині правосуддя Феміди. Втім, це можна зрозуміти. Бо за оригіналами треба було йти до фондосховища, відбирати їх, вивчати, думати, порівнювати, аналізувати… А кому це потрібно? Нехай відвідувачі облизуються на іноземні фотокопії. А ще головне – оголосити, що виставка міжнародна. Уявляєте, як воно гарно ляже у звітах і статистиці? Ось і виставка на тему Магдебурзького права теж міжнародна. Міжнародність її проявлена в тому, що майже всі фотки на ній присвячені німецькому місту Магдебург і анотації під ними – німецькою та українською мовами. Оригінально? Гонорово? Міжнародньо? Ще б пак! А хто сумнівається, нехай перегляне фільм про Магдебург, що демонструється на виставці. Щоправда, він  німецькою мовою, але кого це хвилює? У наші дні, хіба так важко опанувати німецьку?

Показово, що на відкриття виставки запросили чимало іноземних представництв, але жодне з них не відгукнулося. Мабуть, таки лінуються вчити німецьку. Втім, представник однієї іноземної організації таки виступив на відкритті: пан представник інституції, що надала згаданий фотоматеріал, довго про щось розповідав поодиноким відвідувачам та самій пані Сосновській…

14 червня знову чергова акція в НМІУ – відкриття виставки присвяченої Є. Коновальцю. Поспішаймо всі! Адже на ній – аж чотири планшети (від Фундації ім. О. Ольжича), розставлені у день відкриття, і аж одна копія з копії посмертної маски, що зберігається в Музеї однієї вулиці. Та хіба це щось важить? Головне запросити на відкриття потрібних людей, як-от віце-прем’єра П. Розенка, і встигнути нашепотіти йому на вушко про своє, наболіле, як це робить пані Сосновська.

Головне вчасно і рясно прозвітуватися, поставити жирненьку цифру про кількість виставок у головному музеї країни.