Главная › Новости

Вступ

Опубликовано: 01.09.2018

Вступ-2018: пріоритетність та терміни

.

Посібник помічника судді загального суду.

Текст видання підготовлено в рамках діяльності Проекту ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби» у співпраці з Апеляційним судом міста Києва, ТУ ДСА в Одеській області, Приморським, Малиновським та Київським районними судами міста Одеси, Дніпровським районним судом міста Києва і Верховним Судом України.

В Посібнику висвітлюються основи правового статусу, професійної етики, особливості роботи помічників місцевих загальних судів у окремих категоріях судових справ. Посібник призначений для помічників суддів місцевих загальних судів. Крім основних адресатів, посібник рекомендується до вивчення працівникам апаратів судів, а також іншим практикуючим в судах юристам.

ЯК РОЗСТАВИТИ ПРІОРИТЕТИ? | ВСТУП 2018

Упорядкування та редагування (крім підрозділів 3.4.3.2., 4.2., 4.4. та 4.5.2.): Осика Ігор Миколайович, к.ю.н, магістр міжнародного та порівняльного права (LL.M), експерт з правових питань та навчальних програм Проекту ЄС «Прозорість та ефективність судової системи України: компонент державної служби»

Українські абітурієнти вже подали близько мільйона заявок на вступ до вишів

This publication has been produced with the assistance of the Project “Accountability and Effectiveness of Ukrainian Judiciary Functioning: Civil Service Component” which is fi nanced by the European and implemented by WYG International led Consortium. The contents of this publication can in no way be taken to refl ect the views of the European .

Це видання здійснено за підтримки Проекту «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби», який фінансується Європейським Союзом та впроваджується консорціумом на чолі з WYG International. Зміст цього видання жодним чином не може вважатися таким, що відображає погляди Європейського Союзу.

Авторський колектив:

Акбарова І.М., начальник відділу організаційного забезпечення діяльності судів, судової статистики, звітності, діловодства та контролю ТУ ДСА в Одеській області - підрозділ 4.5.1.

Бондаренко М.С., радник заступника голови Апеляційного суду міста Києва - підрозділ 5.2.

Глос М., помічник судді Апеляційного суду м. Києва - підрозділ 2.2.4.

Грабар О., бізнес-тренер, компанія «Живое дело» - підрозділи 3.1.1., 3.1.2.

Дрішлюк А.І., суддя Малиновського районного суду м. Одеси, кандидат юридичних наук, доцент - підрозділ 4.5.2.

Єрьоменко Л.В., помічник судді Київського районного суду м. Одеси - підрозділ 2.3.

Команда компанії «KYI» - підрозділ 3.2., 3.3.2.

Комп’ютерна академія «Шаг» - Додаток 3

Корнеску Йоанна, експерт з питань судової реформи – пілрозділ 7.4.

Крайнц Мартіна, суддя регіонального кримінального суду Відня – підрозділ 7.3.

Крутенчук І.В., завідувач приймальнею голови Апеляційного суду м. Києва - підрозділ 2.2.

Ластовка Н.Д., заступник голови Дніпровського районного суду міста Києва – підрозділи 4.1. та 4.3. у співавторстві з Савлук Т.В.

Литвинко Т.В., помічник судді відділу по забезпеченню діяльності судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва - підрозділ 3.6.

Ліліцький Р.В., помічник судді Апеляційного суду м. Києва - підрозділ 5.1.

Марфіна Н.В., помічник голови Дніпровського районного суду міста Києва, к.ю.н. – підрозділи 3.4.3.2. та 4.2. у співавторстві з Хімічем В.М.

Німас І.Я., керівник апарату Приморського районного суду м. Одеси - підрозділи 2.2.3., 3.1.3, 3.1.4, 3.4.1., 3.4.2., 3.4.3.1.

Осика І.М., експерт з правових питань та навчальних програм Проекту «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби», к.ю.м, LL.M, доцент кафедри кримінально- правових дисциплін та адміністративного права Харківського економіко- правового університету – підрозділи 2.2.2, 3.3.1., 3.5.

Пересунько Я.В., помічник судді судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва, - підрозділ 2.4.

Погорелов І.С., помічник судді Малиновського районного суду м. Одеси - підрозділи 3.3.3. та 3.3.4.

Погрібний С.О., член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільного процесу Національного університету „Одеська юридична академія”, заступник голови Приморського районного суду м. Одеси - підрозділ 4.4.

Радченко О.М., начальник відділу документального забезпечення діяльності голови Апеляційного суду м. Києва - розділ 1

Савлук Т.В., суддя Дніпровського районного суду міста Києва – підрозділи 4.1. та 4.3. у співавторстві з Ластовкою Н.Д.

Самолюк Ю.М. начальник відділу кадрової роботи та державної служби Апеляційного суду м. Києва, підрозділ 2.5.

Сидорова Л.В., помічник судді Верховного Суду України – розділ 6

Сіліцький Даріуш, суддя апеляційного суду м. Вроцлав, радник Міністра юстиції Польщі - підрозділи 7.1. та 7.2.

Скоковська Я.П., помічник судді відділу забезпечення судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва - підрозділ 5.3.

Хасанова В.В., помічник судді Апеляційного суду м. Києва - підрозділ 2.1.

Хіміч В.М., голова Дніпровського районного суду міста Києва, заслужений юрист України – підрозділ 3.4.3.2. та 4.2. у співавторстві з Марфіною Н.В.

ПЕРЕДМОВА

У даному Посібнику описується правовий статус помічника судді загального суду, що може бути корисним для юристів, які бажають зайняти посаду помічника судді або щойно її зайняли, та наводяться рекомендації щодо найкращих і найбільш оптимальних шляхів виконання службових обов’язків для діючих помічників суддів.

Авторський колектив цього посібника є доволі різноманітним і включає в себе помічників суддів місцевих загальних судів, апеляційних судів та Верховного Суду України; керівників апаратів місцевих судів; співробітників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України; суддів та голів судів місцевих загальних судів і їх заступників; науковців та міжнародних експертів з питань реформування судової системи. Окремі розділи Посібника підготовлені професійними бізнес-тренерами, що спеціалізуються на навчанні основам управлінської діяльності, зокрема управлінню часом, організації робочого місця, управління конфліктами та деякими іншими аспектами особистої ефективності працівників. Кожен з авторів поділився своїми знаннями та досвідом, які, на їхню думку, стануть у пригоді помічникам суддів у їхній щоденній діяльності.

Посібник помічника судді загального суду - одна з перших в Україні спроб розробити рекомендації спеціально для даної категорії судових службовців.

Даний Посібник в основному орієнтований на помічників суддів місцевих загальних судів, однак, окрема увага приділяється і помічникам суддів апеляційних судів, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України. Окремий розділ присвячений правовому статусу помічника судді в деяких державах – членах Європейського Союзу. Сподіваємось, що закордонний досвід буде цікавим для помічників суддів та корисним для науковців і осіб, які відповідальні за розвиток та впровадження судової реформи в Україні.

Розроблення даного Посібника було завданням не з легких, оскільки подібних публікацій в Україні, які б стосувалися безпосередньо помічників суддів, наскільки нам відомо, до сьогодні не існувало. Крім цього Посібник створювався в умовах наступного етапу судової реформи в Україні, оскільки на останній стадії його створення було прийнято новий закон «Про судоустрій та статус суддів», якій вніс певні зміни до правового статусу помічника судді. Нажаль, на момент завершення роботи над Посібником Положення про помічника судді ще не було прийнято. Тому більшість аспектів правового статусу помічника судді описані ґрунтуючись на особистому досвіді та розумінні зміненого статусу помічника судді авторами. Слід відмітити, що автори зробили усе найкраще аби відобразити усі зміни, внесені Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010.

При користуванні даним Посібником слід пам’ятати, що окремі авторські судження читачам можуть здатися дискусійними, а тому радимо помічникам суддів перед застосуванням тих чи інших рекомендацій узгодити позиції з суддею. Корисно буде порадитися і з головою суду та керівником апарату суду.

Колектив авторів висловлює надію на те, що дане видання буде сприяти підвищенню рівня професійної підготовки помічників суддів, а також усіх працівників судової системи і покращення результативності їх діяльності.

Насамкінець хотілося б подякувати усіх авторів даного Посібника, які знайшли час і виявили бажання поділитися власними знаннями, думками та досвідом. Окремо хочу подякувати голову Апеляційного суду міста Києва Чернушенко Антона Васильовича та колишнього начальника ТУ ДСА в Одеській області, нині суддю Приморського районного суду міста Одеси Єршову Ларису Сергіївну за ідеологічну та організаційну підтримку у створенні даного Посібника.

Еді Фракассіні Керівник Проекту ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби»

Вступ

Зміни, що сталися в Україні за останні десятиріччя, показують, що вона стала на шлях розбудови правової держави. У зв'язку з цим особливого значення набувають такі вічні цінності як гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина. У правовій державі людина, її права і свободи проголошені найвищою цінністю, їх визнання і забезпечення відповідними гарантіями - найважливіший обов'язок держави.

Виходячи з вимог ст. 3 Конституції України, людина її права і свободи визнаються найважливішими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Зазначене свідчить, що найдоступнішим інститутом захисту прав громадян у сфері правових відносин є саме суди першої інстанції. Крім того їхня діяльність покликана сприяти підвищенню авторитету держави. Саме суд є органом, що здійснює реалізацію гарантій та захисту прав від імені держави від будь-яких посягань і порушень.

Суди здійснюють судову владу самостійно, незалежно від чиєї б то не було волі, підкоряючись тільки Конституції України і Закону. Якість цієї діяльності, включаючи доступність судової влади, оперативність, розумність і справедливість правосуддя забезпечують не тільки судді, а й їхні помічники, інші службовці апарату. Звідси підвищення вимог до рівня кваліфікації кадрів та необхідність підготовки працівників апарату на високому професійному рівні. Така робота має багато специфічних особливостей, належну кваліфікацію спеціаліст отримує тільки безпосередньо в практичній діяльності.

Тим часом, питанню професійної підготовки кадрів для судових органів з боку наукової громадськості поки що не приділяється достатньо уваги. Законодавство України, на жаль, поки ще не містить розроблені на належному рівні інструкції і рекомендації з ефективного виконання помічниками суддів своїх професійних обов'язків.

Проблемам підвищення продуктивності праці активно займається наука адміністративного управління в США, Західній Європі і Азії. Система адміністративного управління дозволяє вирішити два основні завдання, спрямовані на зростання продуктивності праці: перший - завдання раціональної організації праці; друга - завдання мотивації кожного службовця до продуктивної і якісної праці.

Цілком природно, що відправлення правосуддя неможливо без чіткої організації роботи апаратів судів. У роботі судів не повинно бути випадків тяганини, грубості і неуважного ставлення до громадян. Саме тому в цій роботі автори зробили спробу сформувати прикладні рекомендації різногалузевого характеру, основним адресатом яких є помічники суддів судів загальної юрисдикції.

Посаду помічника судді в загальних судах України було запроваджено відповідно до Закону України «Про судоустрій» 2002 року. Фактично на рівні місцевих судів ця посада почала запроваджуватися з 2005 року. В судах України назріла необхідність введення інституту помічника судді, оскільки при колосальному обсягу роботи, що виконується суддею, вимагалось розвантажити суддю від виконання рутинної технічної роботи під час підготовки та при розгляді судових справ.

Слід відзначити, що протягом майже п’яти років функціонування посади помічника судді в місцевих загальних судах, помічники суддів проявили себе ефективними працівниками апарату суду, здатними істотно допомогти суддям в умовах зростаючого навантаження. Згідно з діючим законодавством України, помічник судді не виконує дій із здійснення правосуддя, але надає судді допомогу в рамках встановлених повноважень. Його основними завданнями є складання для судді проектів документів; підбір законодавства та судової практики, необхідних для розгляду суддею конкретної справи; ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових справ; підготовка матеріалів для розгляду судової справи та контроль за виконанням відповідних документів тощо. Делегування частини повноважень (підготовка проекту рішення суду) помічнику дозволило значно збільшити продуктивність роботи судді. Таким чином, вирішення проблеми збільшення обсягу роботи судді в останні роки стало можливим завдяки введенню посади помічника судді.

Не дивлячись на важливість роботи помічника судді і його незамінність для судді, його правовому статусу на законодавчому рівні не було приділено належної уваги. До липня 2010 року посада помічника судді лише згадувалася в законі про судоустрій, а правовий статус фактично було врегульовано на рівні наказу Державної судової адміністрації, що затверджував Типову посадову інструкцію помічника судді. Протягом багатьох років дискутувалося питання судової реформи, в якій роль та місце помічника судді згадувалися у контексті необхідності надати судді право підбирати собі помічника. Інші аспекти діяльності помічника судді на державному рівні не досліджувалися і не піднімалися. Ретельний аналіз посади помічника судді місцевих загальних судів було проведено в рамках реалізації Проекту ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби». Крім суто аналітичної роботи було також проведено низку «круглих столів» під час яких обговорювалися питання удосконалення правового статусу помічника судді, надавалися рекомендації до законопроекту про судоустрій та статус суддів. В результаті в новому Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року з’явилася окрема стаття 151 «Помічник судді загального суду», яка частково врегулювала правовий статус помічника судді на законодавчому рівні.

Так, у даній статті встановлено, що кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника, правовий статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та положенням про помічника судді, що затверджується Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду України повинні також мати стаж роботи в галузі права не менше трьох років. Помічники суддів прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду, на них поширюється дія Закону України «Про державну службу». Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді. Період перебування на посаді помічника судді зараховується до трудового стажу за спеціальністю такого помічника. Станом на листопад 2010 року Положення про помічника судді Радою суддів України ще не затверджено. У цьому документі мають знайти відображення ті питання, яких немає в Законі, зокрема порядок відбору помічника, порядок проходження ним державної служби, підпорядкування та відносини з керівником апарату та головою суду, відносини з апаратом суду, кадрове оформлення помічника судді, порядок і підстави звільнення з посади, враховуючи той факт, що суддя сам безпосередньо здійснює добір помічника та багато інших. Отже, на момент створення даного Посібника, функції, посадові обов’язки, права та відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків помічником судді визначені Типовою посадовою інструкцією, що затверджена Наказом Державної судової адміністрації України 20 липня 2005 року № 86.

Безперечно, введення до закону про судоустрій і статус суддів окремої статті про помічника судді є кроком вперед у визнанні та врегулюванні правового статусу помічника. Однак, на нашу думку, деяке коло питань залишається не вирішеним і робота з удосконалення правового статусу помічника судді має продовжуватися. Зокрема необхідно переглянути роль та місце помічника судді в місцевому загальному судді з метою перетворення цієї посади у престижну правову професію, яка сприятиме функціонуванню ефективної судової системи. Головним стимулом для особи, що обіймає цю посаду, має стати кар’єрне зростання: робота помічником — як крок на шляху до суддівської посади.

Варто також пам’ятати, що за об’єктивними обставинами помічник судді, сприяючи здійсненню правосуддя виконує не тільки функції помічника судді, але й фактично секретаря судового засідання. Так, заміна секретаря судового засідання під час слухання справи (за відсутністю останнього, секретар не має відповідних навичок, тощо), фіксація ходу судового засідання за допомогою технічних засобів фактично виконується помічником судді.

У зв’язку з цим, на нашу думку, слід також внести зміни до процесуальних кодексів, в яких слід відмітити процесуальні права та обов’язки помічника судді як особи, сприяючої здійсненню правосуддя. Зокрема необхідно детальніше встановити порядок відводу та самовідводу помічника судді, а також порядок вирішення заявленого відводу; визначити обмеження помічника судді бути представником в судді, а також зазначити право вести журнал судового засідання та протоколу судового засідання в разі відсутності секретаря судового засідання. Доцільно також надати помічнику судді право брати участь у розгляді судових справ, зокрема заміщувати секретаря судового засідання; право підписувати не процесуальні документи інформаційного та організаційного характеру, пов’язані з розглядом судових справ; надати інші процесуальні права, наприклад, видавати судові накази. Більш детально про можливі напрямки подальшого реформування посади помічника судді в місцевих загальних судах можна дізнатися із додатків до даного Посібника.

У самому Посібнику міститься низка рекомендацій для майбутніх і діючих помічників суддів, які, на думку авторів, можуть стати їм у пригоді при виконанні щоденних службових обов’язків.