* РБК — новости

* *

Главная Новости

Рішення суду про визнання права власності на спадщину.

Опубликовано: 01.09.2018

Рішення суду про визнання права власності на спадщину.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2009 року

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Яровенко Н.О.,

при секретарі - Дорошенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на спадщину за законом, вказуючи, що згідно з рішенням районного суду м. Києва від 03 серпня 1999 року ОСОБА_2, яка з’являється його матерю, належить домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається із трьох житлових будівель под літ. А, А-1, А-2 з надвірними спорудами; літ. «В» - гараж, літ «Г», «Е» - сарай, літ «Д» - літня кухня; № 1-5 – огорожа, I, II – мостіння, розташовані на земельній ділянці, загальною площею 1380 кв.м. Рішення набрало законної сили 16 серпня 1999 року.

Позивач вказує, ОСОБА_2 померла 18 січня 2004 року, не встигши розпорядитися своїм майном. Після її смерті відкрилася спадщина на зазначене майно. Позивач вказує, що він з’являється спадкоємцем першої черги після смерті матері, та фактично прийняв спадщину 18 січня 2004 року. З вказаного строку він користується домоволодінням, сплачує всі комунальні послуги, несе витрати по його утриманню, здійснює поточний ремонт.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на домоволодіння № 17-Б по АДРЕСА_1, яке складається із трьох житлових будівель под літ. А, А-1, А-2, що мають вісім житлових кімнат площею 47,6 кв.м., 10,8 кв.м., 22,1 кв.м., 7,3 кв.м., 12,4 кв.м., 11,3 кв.м., 7,4 кв.м., 26,7 кв.м.; п’яти коридорів площею: 22,5 кв.м., 3,4 кв.м., 9,0 кв.м., 16,5 кв.м., 1,3 кв.м.; двох кухонь площею: 13,0 кв.м., 4,9 кв.м.; двох підсобних приміщень площею: 18,4 кв.м., 15,9 кв.м.; комори площею 6,5 кв.м.; трьох санвузлів площею: 9,6 кв.м., 3,2 кв.м., 4,3 кв.м.; туалету площею 1,3 кв.м.; бойлерної площею 6,8 кв.м.; щитової площею 6,2 кв.м.; мансарди площею 22,4 кв.м.; загальною площею 310,8 кв.м. з надвірними спорудами; літ. «В» - гараж, літ «Г», «Е» - сарай, літ «Д» - літня кухня; № 1-5 – огорожа, I, II – мостіння, розташовані на земельній ділянці, загальною площею 1380 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить суд постановити заочне рішення по справі.

Представник відповідача Києвської міської ради у судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить прилучене до матеріалів справи повідомлення про отримання судової повістки. Заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Згідно ст. 224 Цивільно процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, су вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах:

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1, 25.07.1956 року народження, ОСОБА_2, з’являється його матерью. (а.с. 12)

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 12 жовтня 1979 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4. Шлюбна фамілія «Мінакова».

(а.с. 9 ).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер 21 липня 1988 року, копія якого залучена до матеріалів справи.

(а.с. 10 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 18 січня 2004 року.

(а.с. 11).

Згідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 1999 року за ОСОБА_3 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається із трьох житлових будівель под літ. А, А-1, А-2, що мають вісім житлових кімнат площею 47,6 кв.м., 10,8 кв.м., 22,1 кв.м., 7,3 кв.м., 12,4 кв.м., 11,3 кв.м., 7,4 кв.м., 26,7 кв.м.; п’яти коридорів площею: 22,5 кв.м., 3,4 кв.м., 9,0 кв.м., 16,5 кв.м., 1,3 кв.м.; двох кухонь площею: 13,0 кв.м., 4,9 кв.м.; двох підсобних приміщень площею: 18,4 кв.м., 15,9 кв.м.; комори площею 6,5 кв.м.; трьох санвузлів площею: 9,6 кв.м., 3,2 кв.м., 4,3 кв.м.; туалету площею 1,3 кв.м.; бойлерної площею 6,8 кв.м.; щитової площею 6,2 кв.м.; мансарди площею 22,4 кв.м.; загальною площею 310,8 кв.м. з надвірними спорудами; літ. «В» - гараж, літ «Г», «Е» - сарай, літ «Д» - літня кухня; № 1-5 – огорожа, I, II – мостіння, розташовані на земельній ділянці, загальною площею 1380 кв.м.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті належала зазначене домоволодіння на праві приватної власності. (а.с. 7-8).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки. Як убачається із матеріалів справи позивач – ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ст. 1225 ЦК до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, суд, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними, позов підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1225, 1258, 1261 ЦК України, ст.ст. 130, 224, 225, 226, 233 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадщину – задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається із трьох житлових будівель под літ. А, А-1, А-2, що мають вісім житлових кімнат площею 47,6 кв.м., 10,8 кв.м., 22,1 кв.м., 7,3 кв.м., 12,4 кв.м., 11,3 кв.м., 7,4 кв.м., 26,7 кв.м.; п’яти коридорів площею: 22,5 кв.м., 3,4 кв.м., 9,0 кв.м., 16,5 кв.м., 1,3 кв.м.; двох кухонь площею: 13,0 кв.м., 4,9 кв.м.; двох підсобних приміщень площею: 18,4 кв.м., 15,9 кв.м.; комори площею 6,5 кв.м.; трьох санвузлів площею: 9,6 кв.м., 3,2 кв.м., 4,3 кв.м.; туалету площею 1,3 кв.м.; бойлерної площею 6,8 кв.м.; щитової площею 6,2 кв.м.; мансарди площею 22,4 кв.м.; загальною площею 310,8 кв.м. з надвірними спорудами; літ. «В» - гараж, літ «Г», «Е» - сарай, літ «Д» - літня кухня; № 1-5 – огорожа, I, II – мостіння, розташовані на земельній ділянці, загальною площею 1380 кв.м. після смерті його матері ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя підпис

Реклама

Популярные новости


Реклама

Календарь новостей

Реклама

Архив новостей

Реклама

rss