Главная › Новости

АДВОКАТ, ЮРИСТ – юридические услуги. Консультации, иски, суд. ДНЕПР, Днепропетровск

Опубликовано: 08.02.2019

Адвокат. Юрист. Юридические услуги.wmv

Правовые позиции Верховного суда по гражданским делам за 2018 год (возмещение ущерба):

Адвокат по взысканию долгов, возмещению ущерба и защите должников  в Днепре, узнать подробнее

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850462

справа № 553/4365/16-ц

провадження № 61-7258св18
Бесплатная юридическая консультация. Ответы Юриста. Тема Наследство. АллатРа ТВ

За правилами частини четвертої статті 344 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту державної реєстрації відповідно до закону.

Встановлено, та сторонами не оспорювалося, що до теперішнього часу ОСОБА_5 не внесено в повному обсязі кошти за об'єкт

Чем опасны бесплатные юридические консультации?

інвестування - квартиру АДРЕСА_1. Акт приймання-передачі об'єкта інвестування між ОСОБА_5 та ТОВ «Сучасний дім» не підписувався. Право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру не оформлено. Тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_5 не є належним відповідачем у спорі про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири АДРЕСА_1 є обґрунтованим, оскільки власником квартири вказаної квартири є ТОВ «Сучасний дім».

Причиною залиття стала відсутність заглушки та кранів у системі водопостачання квартири АДРЕСА_1. Наслідками якого є: пошкодження паркетної підлоги, гіпсокартонних стін та шпаклювання стін по всій квартирі, пошкодження міжкімнатних дверей та елементів їх кріплення, елементів системи водопостачання, меблів у ванній кімнаті та санвузлі, готових до монтажу елементів освітлення, залиття шпалер у рулонах, залиття ще не встановленого кондиціонеру, що окрім пояснень сторін підтверджується копією технічного паспорту на квартиру, актом залиття від 19 вересня 2016 року та висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 13 жовтня 2016 року № 995.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від

13 жовтня 2016 року № 995 вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням вартості матеріалів необхідних для відновлення квартири

№ АДРЕСА_1 після залиття квартири 19 вересня 2016 року з квартири, яка розташована поверхом вище, становить (з ПДВ) 150 624 грн.

Сторонами не оспорювався розмір встановленої цим висновком матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири. Клопотань про призначення судом будівельно-технічної експертизи сторонами не заявлено.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (із змінами), власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідальність за належний стан технічного обладнання в квартирі несе саме власник об'єкту інвестування квартири АДРЕСА_1, яким є ТОВ «Сучасний дім», а не інші особи. Тому завдана матеріальна шкода підлягає стягненню саме з власника квартири АДРЕСА_2, тобто з ТОВ «Сучасний дім».

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72819426

справа № 161/14638/15-ц

\провадження № 61-5886 св 18

Частиною першою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Аналіз положень зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов'язання.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72727612

справа № 753/13126/16-ц

провадження № 61-6412 св 18

При визначенні розміру майнової шкоди суди вірно дослідили та оцінили надані сторонами докази, зокрема звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди спричиненої володільцю колісного транспортного засобу  від 30 березня 2016 року. Зазначені докази відповідачкою не спростовані, інший розмір шкоди нею не доведено, що є її процесуальним обов'язком (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року), оскільки вона заперечувала вказаний розмір шкоди.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72727709

справа № 711/2292/16-ц

провадження № 61-2973св18

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.

Так особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування матеріальних збитків, дійшов обґрунтованого висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують відсутність вини відповідача в завданні шкоди позивачу, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850505

справа № 570/2461/16-ц

провадження № 61-4476св18

Разом з цим згідно з частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана  внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується  винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у  відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на це, подає страховику відповідну заяву. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди у повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296543

Справа № 755/18006/15-ц

Провадження № 14-176 цс 18

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями  3 і  5 вказаного  Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296551

Справа № 308/3162/15-ц

Провадження № 14-178 цс 18

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.

За змістом пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.

Иные правовые позиции Верховного суда 2018 года