Опубликовано: 25.10.2018
Реєстрація накладної – це важливий етап обліку ПДВ, від вдалого здійснення якої залежить право на податковий кредит. За невчасну реєстрацію існують і штрафи. В консультації про сучасні особливості даного процесу.
Зміст статті:
Основними документами обліку ПДВ , які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) є:
податкова накладна (ПН) – електронний документ, що складається платником ПДВ з дотриманням вимог ПКУ та надсилається в установленому форматі для реєстрації в ЄРПН; розрахунок коригування (РК) – електронний документ, що складається платником ПДВ та використовується для коригування кількісних і вартісних показників у раніше зареєстрованій ПН у відповідності з вимогами ПКУ з метою виправлення помилки чи відображення змін умов господарської операції та надсилається в установленому форматі для реєстрації в ЄРПН.Податківці знову змінили алгоритм заповнення розрахунків коригування на зміну кількості і ціни товарів/послуг. Ознайомтеся з новими вимогами, за якими їх потрібно складати, і потренуйтеся на прикладах
Реєстрації підлягають усі ПН та РК незалежно від суми ПДВ, в них указаної. Реєструються не тільки ті ПН, які видаються покупцю та є основою для нього для нарахування податкового кредиту , але й такі, що:
надаються покупцю товарів, послуг; складаються по операціях постачання товарів, послуг, які звільнені від оподаткування; складаються за операціями з постачання послуг нерезидентом; складаються у зв’язку з переведенням основних засобів до невиробничих; складаються при переведенні в межах балансу для невиробничого використання.Вимоги щодо реєстрації ПН/РК містить Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. (далі – Порядок № 1246). Необхідними вимогами для реєстрації ПН/РК є ( п. 5 Порядку № 1246 ):
особа, яка реєструє РК, зобов’язана це зробити згідно п. 192.1 ПКУ ; сума ПДВ, яка вказана в ПН/РК, що реєструється знаходиться в межах реєстраційного ліміту, який розраховується за формулою з п. 2001.3 ПКУ (або за формулою для випадку описаного п. 2001.9 ПКУ , коли сума податкового зобов’язання за декларацією перевищує суму податку в складених ПН); дотримані обов’язкові реквізити ПН, які вказані в п. 201.1 ПКУ ; дотримані граничні строки реєстрації з п. 201.10 ПКУ (при їх недотриманні насьогодні існує лише штраф); відсутні підстави для зупинення реєстрації ПН/РК ( п. 201.16 ПКУ ). Насьогодні вони більше відомі як “ критерії блокування податкових накладних ”. У разі зупинення реєстрації відповідною Комісією ДФС має бути прийняте рішення про реєстрацію; дотримано умови використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) , які визначені Законом України “Про електронний цифровий підпис” від 22.05.2003 р. № 852 , а також Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 р. № 851 . ЕЦП має відповідати прізвищу особи, яка склала ПН.Як заповнювати податкові накладні, які не надають покупцям
ПН завжди складається та реєструється постачальником (продавцем), що є платником ПДВ. Виняток – постачання послуг нерезидентом (у такій ситуації ПН реєструє отримувач (покупець), що зареєстрований на митній території України, який виступає платником таких послуг) ( пп. 8-9 Порядку № 1246 ).
Щодо РК, то по вони реєструються постачальником або покупцем в залежності від ситуації:
Хто реєструє РК у ЄРПН ( п. 192.1 ПКУ ): |
|
постачальник |
покупець |
у результаті коригування збільшується сума компенсації вартості товарів (послуг) |
у результаті коригування зменшується сума компенсації вартості товарів (послуг). Продавець має попередньо скласти РК та надіслати його покупцю. |
результат коригування не змінює суму компенсації вартості товарів (послуг) (“нульові” РК) |
РК складається отримувачем послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України |
при складанні РК до ПН, яка не видається покупцю (незалежно від того, чи зменшується чи збільшується в результаті такого коригування вартість товарів (послуг)) |
Податківці знову змінили алгоритм заповнення розрахунків коригування на зміну кількості і ціни товарів/послуг. Ознайомтеся з новими вимогами, за якими їх потрібно складати, і потренуйтеся на прикладах
Порядок № 1246 вказує на те, що операційний день роботи ЄРПН триває лише в робочі дні з 800 до 2000. Таким чином, у вихідні, святкові і неробочі дні зареєструвати ПН/РК не можна. Виняток становить ситуація, коли 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день – тоді такий день вважається операційним та система працює.
Дії платника податку щодо реєстрації ПН/РК виглядають в цілому наступним чином:
складання ПН/РК в електронній формі; накладання ЕЦП (спочатку ЕЦП головного бухгалтера (або керівника за відсутності посади головного бухгалтера), а потім ЕЦП печатки; якщо здійснюється реєстрація РК, який отримано від постачальника, то на ній мають бути ЕЦП покупця та постачальника (постачальник накладає ЕЦП до надсилання її покупцю)) ( п. 10 Порядку № 1246 ); шифрування ПН/РК; надсилання ПН/РК до ДФС за допомогою спеціальних інформаційних систем; ДФС розшифровує ПН/РК; ДФС здійснює автоматичну перевірку ПН/РК (відповідність реквізитів, чинність ЕЦП, реєстрація осіб платниками податку, дотримання реєстраційного ліміту, наявність помилок); ДФС також здійснює перевірку підстав для зупинення реєстрації ПН/РК відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117 ; ДФС формує за результатами перевірки квитанцію про прийняття/неприйняття ПН/РК або зупинення реєстрації; квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня. Квитанція щодо зупинення реєстрації (блокування) ПН/РК надсилається одночасно продавцю та покупцю. Квитанція про реєстрацію також надсилається обом сторонам.Платник податку може отримати зареєстровану ПН/РК на основі спеціального запиту до ДФС, який надсилається в електронній формі ( п. 21-24 Порядку № 1246 ). Отримання ПН/РК за запитом має відбутися протягом операційного дня.
Платник податку має можливість через свій електронний кабінет переглядати в режимі реального часу дані ЄРПН щодо складених ним та його контрагентами ПН/РК.
У яких випадках та як платники ПДВ мають заповнювати додаток 1 до податкової накладної?
Реєстрація ПН/РК має бути проведена в наступні строки ( п. 201.10 ПКУ ):
для ПН/РК оформлених з 1-го по 15-е число місяця – не пізніше останнього для цього місяця; для ПН/РК оформлених з 16-го по останнє число місяця – по 15-е число (включно).Насьогодні обмеження по строку реєстрації ПН скасовано (раніше було 365 кал. днів з дня оформлення ПН). Насьогодні за порушення вищезгаданих строків – лише штраф.
Існує ще один строк – РК до ПН, що зменшує суму компенсації вартості товарів (послуг), має бути зареєстрований покупцем (отримувачем) протягом 15 кал. днів з дня його отримання від постачальника ( п. 201.10 ПКУ ).
В декларації зареєстровані ПН/РК можуть бути враховані протягом 1095 кал. днів з дати їх складання ( п. 198.6 ПКУ ).
За порушення строків реєстрації застосовуються наступні штрафи в залежності від періоду прострочення:
не більше 15 кал. днів – 10% суми ПДВ; від 16 до 30 кал. днів – 20% суми ПДВ; від 31 до 60 кал. днів – 30% суми ПДВ; від 61 до 365 кал. днів – 40% суми ПДВ; від 366 кал. днів і більше – 50% суми ПДВ.Базою нарахування даних штрафі є сума ПДВ, яка вказана в несвоєчасно зареєстрованій ПН/РК.
Крім того, у разі прострочення продавцем реєстрації ПН покупець товарів (послуг) має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву з підтверджувальними документами (чеками, накладними) із скаргою (додаток 8 до декларації) на такого продавця ( п. 201.10 ПКУ ). Таке право залишається за покупцем протягом 365 кал. днів, що настають за граничним терміном подання декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому платникові не надано ПН або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. Наслідком такої заяви є документальна перевірка з боку ДФС протягом 90 кал. днів з дня надходження такої заяви ( п. 201.10 ПКУ ). Виключенням є тільки блокування ПН/РК з боку ДФС на підставі п. 201.16 ПКУ .
Тимчасово дані штрафи не поширюються (до 1 липня 2018 р.) до виробників електричної енергії, які поставляють електричну енергію державному підприємству “Енергоринок” ( п. 62 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ).
Взагалі не застосовуються штрафи щодо таких ПН/РК:
ПН/РК, які були заблоковані згідно з п. 201.16 ПКУ . Штраф не застосовується у період з моменту призупинення реєстрації ПН/РК та до прийняття рішення про відновлення її реєстрації; ПН, які оформлені на операції, що звільнені від обкладання ПДВ або обкладаються ПДВ за ставкою 0% та не видаються покупцю ( п. 1201.1 ПКУ ). По таких ПН просто відсутня база для нарахування штрафу, так як вони “нульові”. Даний виняток не поширюється на ПН, які оформлені згідно пп. “б” п. 198.5 ПКУ , який стосується нарахування податкових зобов’язань щодо придбаних товарів, необоротних активів, які починають використовуватися у звільнених від ПДВ операціях ( лист від 29.12.2017 р. № 3246/6/99/95-42-03-15/ІПК ).Крім вищезазначених штрафів, які накладаються, якщо платник податку сам зареєстрував ПН, але з порушенням строків, може існувати інша ситуація – нереєстрацію ПН виявлена під час перевірки ДФС. У даній ситуації:
накладається штраф у розмірі 50% суми ПДВ у ПН//РК ( п. 1201.2 ПКУ ); платнику направляється податкове повідомлення-рішення (ППР); якщо платник податку не реєструє ПН/РК після закінчення 10 кал. днів після отримання ППР – нараховується ще один штраф у розмірі 50% суми ПДВ у такій ПН/РК.У разі, якщо буде виявлено, що платник податку не оформив ПН при постачанні товару (послуги) взагалі, то штраф буде нараховано виходячи з 100% суми ПДВ, яка була нарахована за таким постачанням.
Крім того, навіть якщо ПН/РК не були зареєстровані, платник податку повинен відобразити їх суму в декларації з ПДВ у тому звітному періоді, коли таке зобов’язання виникла, а не тоді, коли буде зареєстрована ПН/РК. Інакше – штраф у розмірі 25% від суми такого податкового зобов’язання при виявленні такої ситуації в ході перевірки ДФС ( п. 123.1 ПКУ ).