* РБК — новости

* *

Главная Новости

Злочини проти статевої свободи

Опубликовано: 01.09.2018

видео Злочини проти статевої свободи

В апеляційному суді переглядали запобіжний захід підозрюваму у розбещенні неповнолітніх



Відповідно до ст. 10 Закону України „Про охорону дитинства” № 2402-ІІІ від 26.04.2001 року, держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють. Це ж положення включає в себе ст. 19 Конвенції ООН „Про права дитини„ від20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради від 27.02.1991 року. В ст. 34 цієї ж Конвенції вказано, що держави-учасниці зобов’язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, чого й дотримується наша держава, підтвердженням цьому є Розділ IV Кримінального кодексу України (надалі - КК), який має назву „Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи”. Норми якими необхідно керуватися при вирішені питання, яке я вирішив висвітлити в данній статті, містяться у ст.ст. 155, 156 КК, які включені до вищезгаданого розділу КК України. Необхідно вирішити ряд питань, щоб особа не потрапила під кримінальну відповідальність за ст. 155 КК або ст. 156 КК.


11.06.18 Тема дня: Звернення облради до ВР щодо реєстру осіб за сексуальні злочини. Клочко, Марков

Що стосується ст. 155 КК, то вона передбачає кримінальну відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Норма на мій погляд справедлива і необхідна, так як під питанням нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Головним питанням постає статева зрілість особи. Статева зрілість є виключно біологічним поняттям. Питання про досягнення статевої зрілості особи вирішується у кожному конкретному випадку на підставі висновку судово-медичної експертизи, яка за обставин порушення кримінальної справи є обов’язковою.

Кожна людина індивідуальна і фізичний розвиток кожною людини проходить по різному. Наприклад, дівчина може бути статево зріла і в 15 і в 16, а може і не досягти статевої зрілості і в свої 17 років. Тобто якщо особа є статево зрілою у свої 15 років, то склад злочину передбаченого ст. 155 КК відсутній. Також кримінальна відповідальність за ст. 155 КК виключається у тому випадку, коли особа не досягла статевої зрілості, але її партнер не був обізнаний про це і навіть не допускав такої можливості. Суб’єктивна сторона даного злочину характеризується не лише прямим умислом. Психічне ставлення до стану статевої зрілості потерпілої особи може бути і необережним — коли винний знав або допускав, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, або коли він міг і повинен був це передбачати. Це питання вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обізнаності винного про вік потерпілої особи, її зовнішнього вигляду і поведінки, інших факторів. Сумлінна помилка щодо досягнення статевої зрілості особою, з якою мали місце статеві зносини, відповідальність за ст. 155 КК виключає.

Але існує ще ст. 156 КК.

Ст. 156 КК передбачає кримінальну відповідальність за розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, що зазначено у ч. 1 статті. Дана стаття є не менш важливою, так як відображає вирішення на законодавчому рівні проблеми педофілії, як статевого відхилення, яке проявляється у прагненні вчинювати дії сексуального характеру з дітьми. А також знову під питанням нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим, як вже я вказав вище, виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Для кваліфікації діяння за ст. 156 КК не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості чи ні. А тому вступ у статеві зносини з особою, яка досягла статевої зрілості, але не досягла шістнадцяти років передбачає кримінальну відповідальність за ст. 156 КК, так як статевий акт завжди супроводжується певними діями, які можна охарактеризувати, як розпусні.

Отже, існує дві ознаки, які мають бути наявні для визначення статевих відносин з особою такими, що не порушують її статеву свободу та недоторканість, це:

1) Досягнення шістнадцятиріччя особи. 2) Досягнення статевої зрілості особи.

А тому, повнолітній особі слід впевнитись, що її майбутній партнер досяг шістнадцятиріччя і є статево зрілим, що можна визначити проаналізувавши його зовнішні данні, поведінку та інше. Але звичайно, що визначення статевої зрілості особи, так би мовити „на око” не завжди є вірним. Абсолютно вірно може визначити лише судово-медична експертиза. Але у будь-якому разі особа, яка досягла статевої зрілості повинна бути впевнена у статевої зрілості свого партнера, адже сумлінна помилка в цьому випадку, виключає відповідальність за ст. 155 КК.

Реклама

Популярные новости


Реклама

Календарь новостей

Реклама

Архив новостей

Реклама

rss