«Я підтримую свою армію»

 Березень 14, 2014

5243_p_10_img_0002Блокування озброєними людьми без розпізнавальних знаків військових частин Збройних Сил України, розташованих на Кримському півострові, викликало неабияке обурення всього українського суспільства. Небувалий патріотичний підйом, який охопив усю територію України, показав, що ми сьогодні маємо цілком сформоване громадянське суспільство, здатне відповісти на будь-які загрози та виклики територіальній цілісності та суверенітету нашої держави.

Раніше мені часто-густо доводилося вступати в дискусії зі скептично налаштованими знайомими, які висловлювали сумніви щодо боєздатності нашого війська. Я був змушений відповідати на безліч запитань від поміркованих на кшталт: «Навіщо викидати на армію мільярди, адже нападати на нас все одно ніхто не збирається?» до зовсім абсурдних: «Чи не краще б на ці гроші побудувати нормальні дороги?»

Проте за останні тижні настрої в суспільстві кардинально змінилися.

5243_p_10_img_0003На створену «гарячу» пошту Міністерства оборони України для моральної підтримки військовослужбовців Збройних Сил України, які віддано служать Вітчизні на території АР Крим, окупованій російськими військовослужбовцями, надійшло вже близько 3 тисяч «листів підтримки» з різних країн та континентів!

Серед них і звернення української діаспори в США від користувача ILLYA TARGONIY. На знак підтримки він надіслав фотоінформацію із зображенням шеврона Військово-Морських Сил Збройних Сил України на тлі Білого дому у Вашингтоні.

«Українська діаспора Америки пишається героями ВМС України у Криму! Дякуємо!» — пише він англійською та просить поширити це серед особового складу заблокованих у Криму українських частин.

Хронічне недофінансування вітчизняного війська, яке раніше переважна більшість наших громадян воліла не помічати, сьогодні, коли нависла реальна загроза «братського» вторгнення, викликала неабияке обурення більшості українців. Нам усім стало зрозуміло, що найбільша наша зброя на сьогодні — це патріотизм. Тому з таким захватом наші громадяни стежать за тим, з якою мужністю та стійкістю тримають осаду українські військові у Криму. Тому й майорять на державних установах прапори українських Військово-Морських Сил на знак підтримки. «Тримайтеся, ми з вами!» — наче мантру, повторюють наші співвітчизники в різних куточках світу. «Не підведіть, синочки!» — говорить сива жіночка, витираючи сльози, а її онука, для якої образ військового асоціювався лише з героями кіношних блокбастерів, з гордістю «лайкає» у соцмережі статус «Пишаюся Збройними Силами України!»

Так, за останні місяці ми стали іншими. Ми поспішаємо додому, щоб встигнути подивитися останні випуски новин, які дедалі частіше нагадують фронтові зведення. Ми зрозуміли, що нашим особистим затишним світам, які ми так ретельно будували майже все життя, загрожує знищення, і ця загроза цілком реальна, вона буквально на порозі. Ми нарешті почали розуміти справжній зміст наполеонівської фрази: «Народ, який не хоче годувати власну армію, годуватиме чужу».

Наші військовослужбовці гідно та стійко долають усі труднощі військової служби, але всі ми знаємо, в які складні обставини вони потрапили. Допомога потрібна різна — моральна та фінансова.

Передати слова підтримки ви можете, написавши листа на електронну адресу: [email protected] із позначкою «Лист підтримки», залишивши коментар або повідомлення на наших сторінках у соціальних мережах: https://www.facebook.com/theministryofdefence.ua; https://vk.com/theministryofdefence;

Також відкрито рахунок для охочих перерахувати кошти на потреби війська.

Одержувач: Міністерство оборони України;

Код ЄДРПОУ: 00034022;

Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ;

Код банку МФО: 820172;

Реєстраційні рахунки:

31254307218611 — матеріально-технічне забезпечення;

31257304218611 — медичне забезпечення.

Особливо важливо, що за переосмисленням настав час дій. Уряд нашої держави почав робити реальні кроки щодо посилення забезпечення Збройних Сил України. Але найголовніше, що сигнали «SOS» із табору наших блокованих військових частин знайшли відгук у серцях українців. Гасло «Армія з народом» за нинішніх обставин в країні цілком можна перефразувати — «Народ із армією!». Співвітчизники допомагають, хто чим може, і за таких умов військові не можуть зрадити вірі й підтримці свого народу.

Андрій ЗАДУБІННИЙ,

«Народна армія»

ВІННИЧЧИНА

Відбулася зустріч представників бізнесових кіл Вінниччини та місцевих засобів масової інформації з офіцерами Командування Повітряних Сил ЗС України.

Серед питань, що виносилися на порядок денний, крім обговорення подій в АР Крим, обговорювалася проблема логістичного забезпечення військових, певну частину якої можуть вирішити місцеві підприємці.

За словами вінницького підприємця Михайла Ткача, зважаючи на складну ситуацію в Україні й розуміючи нагальні потреби військових, бізнесмени регіону зголосилися надати безоплатну допомогу, і мають надію, що хоча б частково їх вирішать.

— Армія показала, що вона дійсно з народом — до останнього набою, до останнього солдата українські військові готові захищати державу. До того ж не слід забувати, що зараз військовослужбовці цілодобово знаходяться на місцях несення служби. Ми відчуваємо, що наша допомога є вкрай необхідною, — сказав Михайло Ткач.

Підприємці пояснили, що ніхто не може спрогнозувати, скільки часу триватиме напружена ситуація, тому потрібно підтримати військовослужбовців, адже саме від них залежить майбутнє і добробут України.

— Потрібно поповнити запаси продовольства, пального для техніки, предметів першої необхідності. Створено рахунок, куди всі охочі зможуть переказувати кошти. Пропонуємо також створити базу даних, щоб було зрозуміло, які підрозділи насамперед потребують допомоги. Нашого меркантильного інтересу в даній ініціативі немає, є лише співчування щодо ситуації, — наголосив підприємець.

Вінничани звертаються до підприємців інших областей України і пропонують їм підтримати ініціативу:

— Сьогодні ми через засоби масової інформації звертаємося до небайдужих до долі своєї держави бізнес-структур, бізнесменів з різних регіонів України. Сподіваємося, що вони також приєднаються до шефської роботи. Ми впевнені, що підтримка позитивно позначиться як на матеріальному становищі армії, так і на морально-психологічному стані військовослужбовців, — додав Михайло Ткач.

КІРОВОГРАДЩИНА

5243_p_10_img_0004На заклик керівництва та громадськості Кіровоградської області допомогти військовослужбовцям, які несуть службу в Автономній Республіці Крим, вже почали відгукуватися небайдужі громадяни. Зокрема, народний депутат України Станіслав Березкін відправив вантаж для потреб екіпажу середнього десантного корабля ВМС ЗС України «Кіровоград».

Вантаж супроводжувався Кіровоградською організацією Товариства Червоного Хреста України. 12 тонн продуктів харчування (повний набір різноманітних круп і макаронних виробів, консервів, м’ясних виробів, чай, каву, олію, питну воду тощо) доставили морякам корабля, який дислокується у смт. Новоозерне біля Євпаторії.

— Ми з величезною тривогою спостерігаємо за подіями, що відбуваються у Криму. Сьогодні всім нам важливо об’єднатися навколо ідеї соборної та єдиної України, братерства, взаємоповаги і бути толерантними один до одного. Від усього серця хочу вам сказати, що всі без винятку кіровоградці турбуються про вас. Ви — наші захисники! Ми впевнені, що можемо розраховувати на вашу підтримку. Своєю чергою знайте — ми готові підставити плече вам і вашим родинам. Бажаю вам здоров’я та витримки, — зазначив Станіслав Березкін у своєму зверненні до екіпажу корабля.

Геннадій Солдецький, який супроводжував вантаж з Кіровограда, розповів, що на блокпосту в містечку Армянськ автомобіль ретельно перевірили російські військові: обшукали салон і багажне відділення, довгими піками перевірили простір між коробками з продуктами й відкрили всі пакунки. На запевнення, що там лише гуманітарна допомога, вони глузували і твердили: «Знаємо ми вашу допомогу…»

— Ми розвантажувалися під прицілом російських снайперів, які сидять в окопах за 300 метрів від корабля. Я нарахував трьох, — зазначив Геннадій Солдецький.

Командир СДК ВМС України «Кіровоград» Володимир Хродченко подякував кіровоградцям, які довезли вантаж, та народному депутату Станіславу Березкіну.

Окрім того, корабель «Кіровоград» прийняв рішення надати братську допомогу своїм сусідам — екіпажам морського тральщика «Чернігів» та великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський». Їм передадуть продукти харчування.

Такий вчинок кіровоградців є актом солідарності з військовими, які служать народу України та вірні Присязі.

Нагадаємо, Кіровоградська обласна державна адміністрація, обласна рада та Кіровоградська міська рада звернулися до всіх мешканців області з проханням виявити солідарність та надати посильну допомогу заблокованому у Криму доблесному екіпажу десантного корабля «Кіровоград» та родинам моряків.

Середній десантний корабель «Кіровоград», що входить до складу 5-ї бригади надводних кораблів, досі заблоковано в Донузлаві.

ЧЕРНІГІВЩИНА

5243_p_11_img_0002Учні загальноосвітніх шкіл Чернігова висловили підтримку та захоплення героїзмом, витримкою та рішучістю українських моряків відстояти незалежність України.

Зміцнити бойовий дух усіх військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України та морського тральщика «Чернігів» мали на меті організатори акцій «Ми з Вами, моряки!» та «Ми за єдину Україну!».

Активну участь у написанні листів взяли старшокласники школи №27. Листи колективні (від групи, класу, школи) та індивідуальні. В них — подяка морякам за захист рідної країни. Школярі розкрили свої творчі здібності, показали своє ставлення до українських моряків, виявили оригінальність та щирість. Найчастіше учні зображували на листах військові кораблі, український прапор та рідну землю.

А школярі Чернігівського колегіуму №11 обрали більш сучасну форму — відеозвернення та відеолисти. Діти дякували українським військовим, які захищають рідну землю від війни, висловлювали побажання, щоб Україна була єдиною та неподільною. Всі листи, малюнки і відеозвернення хлопці й дівчата передали військовим журналістам, які найближчим часом направлять їх українським військовикам.

— Ці акції зараз необхідні. А найголовніше, коли йдеться про бойовий дух наших військових у Криму. Діти добре знають про події, які відбуваються в нашій країні. Вони активізувалися, і на аркушах паперу висловили свої думки, підтримали моряків. Українці — щирий народ. Ми не хочемо війни! Хай Господь береже наших захисників, — наголосила класний керівник 6-Б класу чернігівської школи № 27 Катерина Лавринець.

Старшокласники пишуть:

Марія Акуленко (учениця 6 класу):

— Дорогі земляки! Пишу листа з подякою за те, що захищаєте нашу Батьківщину. Я бажаю вам сили духу, міцного здоров’я і вірності нашому народу. Хай Господь додає вам сил захищати всіх громадян України. Велика вам подяка і шана.

Владислав Синявський (учень 6 класу):

— Дорогі моряки! Я з хвилюванням переживаю за долю Українського народу. Висловлюю вам слова подяки і підтримки у вашій святій справі — захисті своєї землі. Тримайтеся, будьте вірними Україні та захищайте нас. Ще я хочу завірити, що ваша служба потрібна і важлива. Тому хотілося би якось підбадьорити вас і підтримати. Ми щиро поважаємо моряків і їхню нелегку роботу!

Анастасія Віротченко (учениця 9 класу):

— У мене батьки військові. Я завжди захоплювалась тими людьми, які захищають нашу країну, її кордони, а ви оберігаєте морські кордони, тому ваша робота вдвічі складніша. Люди, які місяцями не бувають вдома, не бачать родин, а охороняють нашу державу, заслуговують на повагу. Ви — сміливі, витривалі люди, які не вважають свою справу тягарем. Для справжніх моряків — це покликання. Підтримую вас!

РІВНЕНЩИНА

5243_p_11_img_0003Рівненська обласна асоціація фермерів та приватних землевласників зібрала та відправила для військовослужбовців військових частин ЗС України, які дислокуються в Автономній Республіці Крим, близько 25 тонн продукції.

На заклик організації підтримати заблокованих у місцях постійної дислокації українських моряків, авіаторів та піхотинців відреагували понад 600 фермерів Рівненщини. А більше ста із них надали суттєву допомогу продуктами харчування.

— Наші фермери відгукнулися на ініціативу допомогти солдатам, матросам і офіцерам, які демонструють незламність духу, вірність Присязі та Українському народу, — зазначив голова рівненської обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Дмитро Українець. — Ми зібрали овочеву продукцію, картоплю, борошно, макаронні вироби. Дякуємо транспортникам, які допомогли нам з вантажним автомобілем. Хочемо, щоб військові у Криму не лише отримали нашу матеріальну допомогу, а й відчули моральну підтримку, побачили єднання народу, що також суттєво. Фермери проголошують не лише готовність допомогти харчами, а й, за потреби зі зброєю в руках відстоювати незалежність власної держави.

— Патріотичний дух землевласників надзвичайно високий. Навіть ті, в яких був неврожай або немає великих матеріальних статків, не залишилися осторонь. Хто банку сала й 50 гривень пожертвував, а хто — цілий мікроавтобус овочів. Переконаний, такий дружний народ ніколи не зламати і не перемогти, — підсумував Дмитро Українець.

ДНІПРОПЕТРОВЩИНА

Мешканці Дніпропетровська також активно долучилися до всеукраїнського руху «Я підтримую свою армію». Дніпропетровці не лише організували збір продуктів та медикаментів для військовослужбовців Криму, але й готові прихистити в себе всіх, кому це необхідно. А дніпропетровські дівчата пишуть незнайомим вйськовослужбовцям листи, аби підтримати їхній бойовий дух.

— Наша акція триває лише три дні, а ми вже відправили до Криму посилку вагою в 150 кг, — розповідає один із членів всеукраїнського руху «Я підтримую свою армію» Олексій Безуглий.

Як він розповів, дніпропетровці активно цікавляться, що потрібно. Спілкування переважно відбувається через соціальну мережу, в цій групі вже більше двох тисяч небайдужих. Встановлено зв’язок з командирами частин у Феодосії, Керчі, Перевальному.

— Ніхто не хоче війни, — говорить мешканка Дніпропетровська Галина Івасюк. — Наше завдання — підтримати і показати, що вони нам небайдужі, що ми ними пишаємося, вони — герої!

Всеукраїнський рух підтримали мешканці Нікополя, Кривого Рогу, Синельникового, Дніпропетровська, Жовтих Вод.

ЖИТОМИРЩИНА

У Коростені Житомирської області організовано збір гуманітарної допомоги для наших військовослужбовців, які проходять службу в АР Крим.

У зв’язку зі складним станом, в якому опинилися віддані Присязі, складеній народу України військовослужбовці та моряки ВМС ЗС України, зокрема особовий склад прикордонного катера зв’язку «Коростень», організовано збір гуманітарної допомоги для відправлення та передачі в м. Севастополь для особового складу частини прикордонників та команди катера зв’язку «Коростень».

Прийом, облік та підготовка до відправлення гуманітарної допомоги здійснюється цілодобово у виконавчому комітеті Коростенської міської ради.

Також на Кримському півострові побувала група депутатів Житомирської обласної ради на чолі з Валерієм Косулею. Від житомирян вони передали українським військовослужбовцям 36-ї бригади берегової оборони, що дислокується поблизу окупованого кримського села Перевальне, продукти харчування — цукор, борошно, крупи, м’ясну продукцію, цукерки, чай, каву тощо.

Усе це було закуплено за кошти, зібрані депутатами всіх рівнів місцевих рад Житомирщини, спонсорами, а також небайдужими громадянами — загалом на 50 тисяч гривень.

Збір коштів розпочали негайно. Найбільш активно до цієї благородної місії долучилися депутати обласної ради — командир 8-го армійського корпусу генерал-лейтенант Петро Литвин, директор агрофірми «Єрчики» Герой України Володимир Дідківський, керівник ПАТ «Житомирской маслозавод» Петро Рудь тощо.

Своєю чергою керівництво місцевої кондитерської фабрики «Житомирські ласощі» передало цукерки та печиво, а підприємці «Житнього ринку» — м’ясну продукцію.

В області відкрито рахунок, на який можна переказати кошти на підтримку військових Криму.

ЛИСТИ ПІДТРИМКИ

480 феодосийских морпехов, окруженные россиянами, решили не сдавать оружие. Мой сын — снайпер Алешка, сын полковника Генштаба ВС Украины, который служит там, позвонил мне и коротко сказал: «Папа, я для себя решил — я отсюда не уйду и оружие не отдам. Я остаюсь!» Российский спецназ объявил о готовности к штурму.

Вы мне объясните, пожалуйста, почему российские военные окружили батальон моего сына и требуют от него, матроса, который давал присягу и клятву морского пехотинца, сдать оружие на территории Украины? Матроса, десантирующего с десантного корабля имени Героя Советского Союза Константина Ольшанского? Почему российские солдаты, потомки тех, которые рядом с моим дедом шли от Харькова до Польши, прячут лица за масками? Снимите маски!

Крымские татары дают убежище женам и детям украинских офицеров, которым грозят расправой. Где «бандеровцы», где националисты?! О чем вы говорите, россияне! Еще ни одного русского не убили и не покалечили в Крыму (не дай Бог!). Львов заговорил на русском языке — зовет к себе русских братьев в гости. По всей стране проходят акции «Украина единая». Ни одна страна не поддержала Путина! Мне звонили мои однокашники — бывшие офицеры России, Азербайджана, Армении — зовут к себе, переждать тяжелые времена. Как я сына брошу? Я человек в погонах, и сделаю все, чтобы над Крымом не летали российские вертолеты, чтобы в Крыму российский солдат не врывался в украинские аэропорты, не блокировал воинские части.

Я люблю Вас, россияне! Но я — украинец! И Родина у меня одна.

полковник Эдуард ЛИТВИНЕНКО

 

Здравствуйте! Хотелось бы через вашу газету передать слова поддержки военнослужащим украинской армии в Крыму. Спасибо вам, солдаты Украины, за вашу выдержку, честь и верность, за то, что верны присяге. Вы достойные граждане своей страны. Я думаю, вам не стыдно будет смотреть своим детям в глаза. Держитесь! Если надо будет, мы также готовы встать на защиту нашей Украины. Луганск с Вами! Я русский, но живу и хочу жить в Украине. Мы — единая страна!

Евгений ПОПОВ

 

Шановні військовослужбовці! В сьогоднішній непростий для України час у нас є шанс зрозуміти фундаментальні речі: хто нам друг і брат, а хто ворог і окупант. Ви наші герої! Бо за весь період становлення України звання військового ще не мало такого високого авторитету…

Если бы меня спросили, что объединяет нашу страну, то я бы ответила: киевское время и колокола Святой Софии, седой Днепр и величавая Говерла, национальный Гимн и футбольная сборная, большая коляда и миролюбие, прекрасный город Тернополь и жизнерадостная Одесса, колоритный Рахов и джазовый Коктебель, львовский кофе и черниговское пиво, бурная Тиса и Черное море, огни Свитязя и таврийские степи, казацкая Хортица и бессмертный Кобзарь… Этот ассоциативный ряд можно продолжать бесконечно, однако, самое главное — все мы живем в большом государстве Европы с богатейшими природными ресурсами, интеллектуальными возможностями, общим историческим пространством и уникальным культурным кодом — Украина! Сегодня я молюсь за каждого из вас. Пусть в единой и сильной Украине будет мирное небо. Знайте одно: сильных духом — оружием не сломить! И еще (так как я львовянка, а многие «благодаря» пророссийской пропаганде считают нас «бандеровцами») процитирую вам слова Степана Бандеры, у которого два родных брата были узниками нацистских лагерей: «Когда между хлебом и свободой народ выбирает хлеб, он со временем потеряет все, в том числе и хлеб. Если народ выбирает свободу, у него будет хлеб, выращенный им самим, и никто его не посмеет отобрать».

Уся інтелігентна, творча, дипломатична, бізнесова, спортивна, службова, громадська Україна з вами!

З повагою, поетеса та журналіст Уляна Дудок, м. Львів

 

Я вклоняюся тобі, Солдате!

Солдате, я не знаю, як тебе звати — у тебе дуже багато імен. Тому, якщо можна, я буду звертатися до тебе просто — Солдате.

Солдате, я хочу, щоб ти знав, я пишаюся тобою, твоєю мужністю, твоєю хоробрістю, твоєю вірністю. Зараз ти стурбований, можливо, тобі здається, що ти сам на сам з цією бідою. Проте пам’ятай, за тебе молиться вся Україна, за тобою спостерігає весь світ.

Ти виявив мужність — я вклоняюся тобі. Ти залишився вірним присязі — я вклоняюся тобі. Ти показав усьому світові, що означає «служити своєму народу» — я вклоняюся тобі. Ти довів ворогу, що сила — це ще не все. Я тричі вклоняюся тобі.

Я хочу, щоб ти знав, про тебе думають кожного дня, ти у думках мільйонів українців, за тебе моляться кожного вечора твої співвітчизники. Знаєш, кожного ранку я прокидаюся і перше, що роблю — вмикаю новини, щоб пересвідчитися, що ти пережив ще одну ніч, що з тобою все гаразд. Кожного вечора я лягаю спати зі словами: «Боже, поможи їм». І кожного ранку я дякую йому, що він почув мої молитви.

Мені ще так багато хочеться тобі сказати…

Моя сім’я дякує тобі за те, що ти такий є. За те, що ти є уособленням того, що зараз губиться і забувається — честь, достоїнство, вірність. З тебе почнеться відродження духу.

Хочу скоріше побачити твої очі, потиснути тобі руку і дякувати, дякувати, дякувати…

Катерина, м. Дніпропетровськ

 

Дорогие наши ребята, держитесь! Мы все восхищаемся вашим мужеством и верностью многонациональному украинскому народу. Мы знаем, что вам сейчас очень нелегко по многим причинам… Знайте — мы гордимся вами. Одесса душой с вами. Мы желаем вам даже не победы: победу вы уже одержали, и это видит весь мир. Мы желаем вам сил и терпения, отсутствия любой необходимости использовать оружие и применять силу. Мы верим в вас!

Мария Дегтяренко, г. Одесса

Один відгук

  1. Ірина, Миколаївська область

    03.09.2014 at 21:15

    Ви наші ГЕРОЇ. Це дійсно так. Неважливо де саме ви, наші серця та думки завжди з вами, наші молитви перед Господом Богом за вас. Ми знаємо, що вашого патріотизму та наполегливості вистачить, щоб забезпечити нашим дітям мирне небо над головою та світле майбутнє. Ми пишаємося вами. Тримайтеся. І нехай Бог боронить вас від усього лихого.

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Карта