«У ДИВІЗІОНІ ВТРАТ НЕМАЄ!»

 Квітень 3, 2015

Залізничний вокзал у місті Володимир-Волинський. На станційному годиннику — майже пів на другу ночі. Але на пероні досить людно: кілька десятків чоловіків у військових одностроях, журналісти та оператори знімальних груп телевізійників, юнаки та літні люди, жінки та навіть маленькі дітки. Люди святково вбрані, з квітами та синьо-жовтими кульками, національними прапорами. Хлопці принесли навіть чималих розмірів торт, прикрашений тризубом. Усі чекають українських героїв: за декілька хвилин до міста прибуває фірмовий потяг «Київ-Львів». А в ньому — понад сотня бійців реактивного артилерійського дивізіону 14-ї окремої механізованої бригади.

У бійців та офіцерів лише п’ять хвилин, аби покинути вагони, бо потяг рушає далі на Львів.

Небайдужі мешканці княжого міста, рідні, близькі та друзі військовослужбовців зустріли бійців щирими оплесками та вигуками «Дякуємо»!

Бійці-артилеристи, що прибули до рідного міста з буремного Сходу України, вишиковуються і тимчасовий виконувач обов’язків командира батареї лейтенант Андрій Попінко доповідає заступнику командира бригади по роботі з особовим складом підполковнику Олександру Голубєву: «Особовий склад дивізіону повернувся у пункт постійної дислокації. Втрат та поранених серед особового складу немає!»

Зі слів начальника штабу бригадної артилерійської групи майора Івана Рясика, його підлеглі з грудня   2014 року перебували на передових позиціях у Луганській області. Воїнам реактивної артилерії з Волині діставались найгарячіші ділянки фронту. Зокрема, в районі міста Щастя. Відзначимо, що це було друге відрядження військовослужбовців у зону АТО. Вперше бійці реактивного артилерійського дивізіону брали участь у боях на Донбасі влітку 2014 року. Билися за Савур-Могилу, виходили з оточення під Іловайськом. Не зламалися морально і фізично, то ж після реформування військової частини знову стали у стрій і повернулися на Донбас.

Після того, як бійців-героїв привітали представники місцевої влади та духовенства, настала зворушлива мить єднання родин. Бійці радісно пригортали найрідніших — дружин, дівчат, сивочолих батьків та радісних дітей.

Діна Собчук дочекалась з війни коханого чоловіка Олега.

— Його мобілізували 11 квітня минулого року. Він двічі брав участь в АТО, служив у різних місцях Донбасу, — каже вона. — Останній раз був біля одного з райцентрів на Луганщині. Дякувати Богу, що все добре закінчилося. Зустрічаю чоловіка з почуттям радості, але й сумую за тими, кому не судилося повернутись.

А для мобілізованого військовослужбовця солдата Олега Собчука свято навіть потрійне: він не лише повернувся додому, але й з дня на день його дружина має народити другу дитину.

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ,

Володимир-Волинський

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Карта