ОБЕРЕЖНО: КРЕМЛІВСЬКІ МІФИ

 Березень 25, 2015

5368_p_6_img_0003Російська сторона продовжує тиснути на інформаційному фронті. В інформаційній війні проти України противник застосовує безліч різноманітних способів та прийомів її ведення, включаючи поширення тенденційно підібраної або спеціально спотвореної інформації, а часто й відвертої дезінформації та навіть відвертої брехні. Достатньо проаналізувати контент щоденних телевізійних програм російського телебачення та новини проросійських інтернет-ресурсів.

Путін і його пропагандистська машина намагається за допомогою інформаційної зброї досягати своєї стратегічної мети, зокрема завдавати серйозної шкоди нашим національним інтересам, підривати основи державності; дискредитувати органи влади; створювати напружену атмосферу в суспільстві, ініціювати страйки, масові заворушення й інші акції економічного протесту; підривати міжнародний авторитет держави, перешкоджати її співробітництву з іншими країнами.

Очевидним є те, що Кремль хоче втримати Україну в сфері свого впливу. Шкода, що уроки розпаду СРСР не були належно засвоєні російським суспільством, яке після марних спроб застосувати передовий світовий досвід пішло на новий імперський виток. Але, як відомо, «крапля камінь точить». Тому повною мірою мають рацію ті, хто вважає, що сьогоднішня війна на Донбасі, породжена стійкими антиукраїнськими міфами російської масової свідомості, це боротьба за майбутнє не тільки України. Проведення запланованих ефективних суспільно-економічних реформ в Україні, зміцнення в ній демократичних засад можуть незабаром пробудити російське суспільство. Але спочатку ми, всі українці, маємо впертися і не дати шансу ворогу проникнути в нашу свідомість. Маємо відкривати очі тим, хто ще сприймає добре замасковану кремлівську брехню за корисну інформацію. Їхнє інформаційне поле — зібрання міфів, фейків, маніпуляцій, за допомогою яких вони впливають на громадську думку та свідомість людей не лише в Росії та Україні.

Так, порушення Мінських угод російська сторона замилює брехливою пропагандою. Вона нагнітає істерію в інформаційному просторі та веде брехливу пропагандистську кампанію, заявляючи про нібито «безчинства» українських військових у зоні АТО та безпідставно звинувачуючи офіційний Київ у порушенні Мінських домовленостей. Мета цієї брудної акції — відволікання уваги міжнародної спільноти від численних фактів невиконання бойовиками і Росією умов припинення вогню та відведення важкого озброєння.

5368_p_6_img_0002До фейкових атак долучилося й російське МЗС

МЗС Росії, поспіхом використовуючи неперевірену інформацію, нещодавно вкотре намагалося ввести в оману світове співтовариство, відвертаючи його увагу від реальних порушень Мінських домовленостей з боку підтримуваних російською стороною бойовиків.

«Заява МЗС РФ, в якій Україна звинувачується в начебто порушенні Мінських домовленостей, відверто дивує. Російська сторона посилається на відео агентства «Рейтерс», стверджуючи, що на ньому батальйон «Азов» використовує гаубиці Д-30 в районі села Широкине», — зазначає українське МЗС.

Насправді в репортажі самого агентства чітко стверджується, що на відео, знятому в районі села Урзуф, яке знаходиться за 45 кілометрів на захід від Маріуполя, відбувається військове навчання. При цьому сам факт запрошення іноземних журналістів проконтролювати відведення Україною важкої артилерії лише підтверджує безпрецедентну відкритість української сторони.

Україна послідовно виконує Мінські домовленості. На виконання п. 2 «Комплексу заходів з виконання Мінських угод» Збройні Сили України завершили відведення важких озброєнь, зокрема артилерійських систем калібром 100 мм і більше, ще 7 березня цього року. Відведення гаубиць Д-30 з району населеного пункту Широкине було здійснене 7 березня під контролем Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Після завершення процесу відведення важких озброєнь не було зафіксовано жодного випадку застосування українською стороною артилерії, зокрема гаубиць Д-30, в районі населеного пункту Широкине.

«Важливо, що з боку СММ ОБСЄ на адресу української сторони не висловлювалося стурбованості щодо невиконання домовленостей стосовно відведення важких озброєнь», — наголошено в заяві.

Водночас МЗС України звертає увагу, що з боку підтримуваних Російською Федерацією незаконних збройних формувань, які діють в Донецькій і Луганській областях, фіксуються постійні порушення режиму припинення вогню. Заяви російського МЗС про начебто повне завершення бойовиками відведення важкого озброєння не були підтверджені СММ ОБСЄ. У цьому зв’язку хотілося б отримати роз’яснення російського МЗС, яким чином населені пункти Широкине та Кримське нещодавно були обстріляні бойовиками з мінометів калібром 120 мм та РСЗВ БМ-21 «Град» відповідно, тобто з озброєння, яке, за твердженням російської сторони, було вже нібито давно відведене.

«Хотілося б сподіватися, що сьогоднішня помилкова заява російського МЗС є результатом недбалості російських дипломатів, а не черговою спробою маніпуляції і свідомого пересмикування фактів. Очікуємо, що в майбутньому російське зовнішньополітичне відомство базуватиме свої заяви не на інтерпретаціях подій у ЗМІ, а на офіційних висновках спостерігачів ОБСЄ», — підсумовує МЗС України.

5368_p_6_img_0004Фальшивий поділ країни

Гарячі події на Сході нашої держави — це багато в чому наслідок неадекватної інформаційної протидії з нашого боку на інформаційному фронті в попередні періоди. Хоча він має вагомі причини — це наявність потужного проросійського лобі у світі та великі фінансові ресурси, які Росія вкидає в інформаційний простір для підтримки власної позиції.

У деяких країнах воєнний конфлікт на Донбасі донедавна сприймали як громадянську війну всередині самої України з сепаратистами чи повстанцями.

Ворожа пропаганда дуже старається подати події на Сході як наслідок Майдану, бо нібито країна є розділеною культурно, мовно та геополітично.

Нібито одна частина населення сповідує поступ на Захід, друга — на Схід.

Доходить інколи до того, що вживають термін «російськомовна частина України» чи «проросійська частина України». Така конструкція роками вкладалася західному глядачеві в голову. Це відпрацьована роками російська стратегія ведення інформаційної політики в українському питанні.

«Україна — то неповноцінна держава з глибоким внутрішнім розколом» і з цього логічно має випливати, що варто або ділити Україну, або федералізувати. Чого і прагне Москва.

Але така аргументація Росії — це штучність і фальшивість. Нині для більшості мешканців Донбасу, які зіткнулися з російською присутністю у своїх містах і селах, вже є очевидним, для чого Росія багато років їм промивала мізки. Сьогодні чи не весь світ вже знає, що саме Росія формує та підтримує тероризм на Донбасі. Що є численні факти присутності російських військ та перекидання техніки, боєприпасів та найманців для підсилення терористів. І ці докази є беззаперечними.

Жодного внутрішнього конфлікту або громадянської війни, про які твердить кремлівська пропаганда, в Україні немає, а є відверта агресія з боку Російської Федерації. Про це свідчить велика кількість перекинутого на окуповану територію озброєння та військової техніки. Зараз їх там більше, ніж в арміях деяких європейських країн. При цьому 80% із тих, хто воює на боці російсько-терористичних військ, — це російські найманці та військовослужбовці регулярної російської армії.

І той факт, що Україна звернулася до світової спільноти з проханням направити на Донбас миротворців, свідчить про прагнення нашої держави до миру.

Відповідь мешканців Сходу України: Донбас — не Росія

Більшість жителів південно-східних областей України не бачать Донбас поза Україною, про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). За результатами цього опитування, навіть населення окупованих районів не хоче бути холопами Путіна.

Опитування було проведено в Харківській, Одеській, Херсонській, Донецькій і Луганській областях, включаючи райони, непідконтрольні українській владі.

Згідно з результатами опитування, 33% опитаних вважають, що Україна повинна повернути Донбас під свій контроль і державне управління на цих територіях має залишатися таким же, як і раніше. 31% респондентів думають, що Україна повинна повернути Донбас під свій контроль, але надати цим територіям розширені повноваження у складі України. 10% опитаних вважають, що Україна повинна стати федерацією і Донбас має залишитися у складі України як автономна республіка. Ще 11% респондентів дотримуються думки, що Донбас має відокремитися від України і стати незалежним, 7% — що Донбас має відокремитися від України і увійти до складу Росії, а 8% взагалі не змогли відповісти.

При цьому навіть на тимчасово непідконтрольній Україні території більшість респондентів вважають оптимальним для Донбасу один з трьох сценаріїв, за якими регіон залишається у складі України.

Підготувала Світлана ЯРОВА,

«Народна армія»

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

rss
Карта