КОМУ — СОЛОДКИЙ ПРЯНИК, А КОМУ — БАТІГ

 Лютий 20, 2015

5355_p_7_img_0002Привернув увагу до думки про те, як війна змінює людей, невипадково. Вона свою актуальність підтверджує масовими прикладами морального переродження тих українських військовослужбовців, які на війні на Донбасі виявляють героїзм, мужність, патріотизм, готовність зробити все для перемоги над новоявленими окупантами та агресорами. Керівництво держави не лише високо оцінює морально-бойові якості захисників України, а й багато робить для матеріального заохочення кращих військовослужбовців, які на полі бою демонструють уміле володіння зброєю та технікою.

Більше збитків ворогу, швидше здобудемо перемогу

Так, набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 р. за № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій». Нею встановлені розміри винагород військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичних операцій, а також додаткові винагороди за виконання окремих завдань. Приміром, у період мобілізації (зокрема часткової) розмір винагороди військовослужбовцю, що бере безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції, становитиме 100 відсотків місячного грошового забезпечення. А у воєнний час — удвічі більший. Визначено додаткові винагороди за успішне виконання бойового завдання з’єднаннями, окремими бригадами, військовими частинами, установами. Розмір винагороди для бригади становить 365400 гривень. Особовому складу полку, батальйонно-тактичній групі виплатять 243600 гривень, батальйону, дивізіону — 121800, роті, батареї — 60900 гривень. Військовослужбовці матеріально заохочуватимуться за знищення (захоплення) бойової техніки противника. Так, найбільше заплатять за бойові літаки винищувальної та штурмової авіації і за зенітно-ракетний комплекс — 121800 гривень.

Нещодавно шість військовослужбовців 128-ї механізованої бригади захопили вночі в терористів російський танк Т-72 і на ньому повернулися під українським прапором на свою позицію. Імовірно, що в них може виникнути запитання, а чи отримають вони за це винагороду? У вищезгаданій урядовій постанові конкретно записано: за успішне виконання завдання (виплачується на підрозділ, екіпаж або особі (у разі самостійного виконання завдання) зі знищення (захоплення) танка виплачується 48720 гривень. Отже, ці військовослужбовці підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України. Хоча, звісно, користі від захопленої техніки більше, ніж від знищеної. Тож, мабуть, така винагорода має бути вищою. До речі, у роки Великої Вітчизняної війни бійцям не платили за захоплення ворожих бойових машин.

ДОВІДКА «НА»

Датою запровадження матеріальних стимулів вважають 8 серпня 1941 року. Тоді група у складі 5-ти бомбардувальників Балтійського флоту завдала бомбового удару по центру і передмістю Берліна. Особовому складу екіпажів оголосили подяку, а кожному її члену виплатили по 2 тисячі карбованців (для порівняння, командир авіаційного полку на той час отримував 1,6 тисячі карбованців на місяць). А вже цей досвід матеріального заохочення 19 серпня 1941 року поширили на всі Військово-повітряні сили. Була створена система оплати за кількість бойових вильотів з метою знищення живої сили та техніки. За п’ять бойових вильотів льотчик-винищувач отримував винагороду в 1,5 тисячі карбованців, за 15 — 2 тисячі, за 40 представлявся до урядової нагороди і 5 тисяч карбованців. Встановили й моральні стимули. Так, льотчики-винищувачі за три збиті літаки представлялися до ордена, ще за три — до повторного нагородження, за десять — до звання Героя Радянського Союзу (пізніше цей показник збільшили до 15 літаків). Найбільшу нагороду отримували за знищення морських кораблів: за потоплення міноносця чи підводного човна — 10 тисяч карбованців.

Утім варто зазначити, що система матеріального заохочення бійців за зразкове виконання бойових завдань була започаткована з початку Великої Вітчизняної війни. Але за часів існування Радянського Союзу про це не говорилося. Мовляв, радянські воїни воювали не заради грошей, а виключно з патріотичних міркувань і вірності військовому обов’язку. Мій батько — кавалер орденів Слави, медалі «За відвагу», який дійшов до Берліна, ніколи й нічого не розповідав про матеріальні винагороди. Можливо, тому, що піхотинцям не платили гроші за знищену на полі бою техніку ворога. На відміну від льотчиків, які ще в 1941 році отримали таке право.

Про високий авторитет Збройних Сил України, здобутий під час проведення антитерористичної операції, свідчить і ухвалений Верховною Радою України закон про утворення військово-цивільних адміністрацій як тимчасових державних органів. Вони призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, нормалізації життєдіяльності населення в районі проведення антитерористичної операції. До складу цих органів увійдуть військові, представники міліції, цивільні спеціалісти, які укладуть трудову угоду з Центром АТО і будуть безпосередньо займатися вирішенням проблем комунальної, транспортної, соціальної сфер та охорони здоров’я. Фактично військово-цивільні адміністрації створюються з використанням і узагальненням досвіду Другої світової війни, коли там після звільнення Червоною армією Польщі, Німеччини до створення органів місцевої влади всіма питаннями забезпечення життєдіяльності населення займалися військові коменданти.

Нове — це добре забуте старе

Як і кожен військовий конфлікт, сьогоднішня війна на Сході України не лише виявила кращі якості наших бійців, а й визначила тих, хто не виправдав довіри народу, став на шлях зрадництва, зловживання службовим становищем, порушення вимог військової дисципліни, присяги. І хоча ці та інші факти є менш поширеними, керівництво держави, Міністерства оборони України вживає рішучих заходів щодо посилення відповідальності за здійснення військових злочинів. Так, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов’язків у особовий період». Цим документом запроваджено адміністративну відповідальність за вчинення таких правопорушень, як відмова від виконання законних вимог командира (начальника), недбале ставлення до військової служби тощо. На підвищення боротьби з правопорушеннями має бути спрямований розроблений парламентаріями законопроект про військову поліцію. Деякі народні депутати порушують також питання про створення на період проведення АТО своєрідних штрафних батальйонів, у яких на передовій «перевиховуватимуть» тих бійців, які здійснили військові злочини.

І знову ж ідея щодо можливості створення таких підрозділів — це добре забуте старе. Наш агресивний сусід, зіткнувшись з проблемою масового покидання бойових позицій представниками незаконних військових формувань так званих «ДНР» та «ЛНР», уперше застосував загороджувльні загони зі складу дивізій внутрішніх військ МВС РФ імені Дзержинського. Його бійці в такий спосіб намагалися зупинити відступ бойовиків під Вуглегірськом.

Звісно, Україна, як сказав відомий державний діяч, не Росія. Тому навряд нам доведеться застосовувати загороджувальні підрозділи, виходячи з високого патріотизму українських військовослужбовців. Але нагадати історію запровадження їх, а також штрафних підрозділів, на мою думку, буде доречно. Відомо, що ці підрозділи використовували у стародавні часи такі полководці як цар Дарій, Александр Македонський , Чингісхан і хан Батий, Петро I, Наполеон. А в роки Першої світової — російський генерал Брусилов, німці та французи. Гітлер після поразки своїх військ під Москвою наказав розстрілювати на місці панікерів при спробі здатися в полон. За його вказівкою, з метою зміцнення військової дисципліни створили понад 100 штрафних рот і близько десяти батальйонів. Їх використовували на найнебезпечніших ділянках фронту.

У роки Великої Вітчизняної війни загороджувальні загони були створені за наказом Сталіна № 227 від 28 липня 1942 року, відомого під назвою «Ні кроку назад!» Цим рішенням передбачалося створення в арміях від трьох до п’яти озброєних загороджувальних загонів чисельністю до 200 осіб у кожному. В складі фронтів — від одного до трьох штрафних батальйонів (до 800 осіб) і від п’яти до десяти штрафних рот чисельністю 150–200 бійців.

Я неодноразово розмовляв з ветеранами війни, цікавився, як вони сприйняли наказ «Ні кроку назад!» Ось що мені розповів учасник Сталінградської битви, заступник командира батальйону капітан у відставці Іван Герасимов: «Я зі своєю частиною відступав до Волги. Коли нам зачитали наказ №227, кожен зрозумів: далі відступати нема куди. Змістовно для нас пролунали рядки, що панікери і боягузи мають розстрілюватися на місці… А щодо загороджувальних загонів, то я не знав випадків, коли б під дулами кулеметів цих підрозділів гнали вперед наших бійців і розстрілювали відступаючих. Ці загони впливали на бійців та командирів більше психологічно, зміцнювали в них бойовий дух і стійкість. Навіть більше — я знав випадки, коли особовий склад цих загонів разом із бойовими частинами відбивав атаки фашистів… А коли наша армія заволоділа стратегічною ініціативою, то 20 листопада 1944 загороджувальні загони розформували…»

Ось такий екскурс в історію доводить важливість всебічного заохочування кращих бійців і водночас застосування батога для покарання порушників законів воєнного часу. Вітчизняна війна українського народу, яка розпочалася минулого року, на небувалу висоту підняла морально-бойові якості військовослужбовців Збройних Сил нашої держави. Якщо вони перший удар ворога зустріли зі стрілецькою зброєю та голим ентузіазмом, то сьогодні наша країна, за словами Президента України Петра Порошенка, має одну з найбоєздатніших армій на континенті. Турбота керівництва держави, Міністерства оборони України про запровадження моральних та матеріальних стимулів заохочення кращих бійців слугуватиме підвищенню бойової активності захисників України і в підсумку наблизить перемогу у війні. Цьому сприятимуть також заходи зі зміцнення військової дисципліни як важливої складової високого морального духу всього Українського війська.

Володимир ЧІКАЛІН,

«Народна армія»

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Карта