ПОКЛИКАННЯ І ВИЗНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ХІРУРГА

 Лютий 20, 2015
5355_p_6_img_0002

Начальник клініки щелепно-лицевої хірургії та стоматології Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України заслужений лікар України, кандидат медичних наук полковник медичної служби Ігор Федірко

Зараз полковник медичної служби Ігор Федірко вважає датою свого нового професійного народження 18 лютого 2014 року, коли палати його клініки вщерть заповнили поранені з Майдану. Важкість кульових, осколкових, дробових та інших уражень його не лякала, але примусила сконцентрувати всі набуті знання та досвід.

Навчання в медичному училищі, Львівському державному медичному університеті, Військово-медичній академії, дворічна практика в гамбурзькому військовому шпиталі Бундесверу, п’ятирічна науково-практична діяльність стали підґрунтям фахового злету.

Ніхто з колег по цеху не мав справи з масовими пораненнями голови, шиї та обличчя, мало хто навіть з досвідчених лікарів володів серйозними навичками у військово-польовій хірургії. Тому Ігор Володимирович невимовно вдячний зарубіжній практиці, німецьким лікарям за допомогу в опануванні надсучасних методик. А ще пишається, що протягом семи років займався їхнім впровадженням у роботу підпорядкованої йому клініки щелепно-лицевої хірургії та стоматології Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» Міністерства оборони України.

За словами медиків, у даний час полковник медичної служби Ігор Федірко за профілем діяльності є одним з десяти найкращих лікарів світу. В Україні він єдиний володіє технологією малотравматичних ендоскопійних хірургічних втручань, яку сам же розробляв і на якій захистив кандидатську дисертацію. Методика дозволяє з мінімальною шкодою для кісток та тканин голови проводити найскладніші операції, зокрема реконструктивні та частково пластичні.

Зараз клініка стала чимсь на кшталт найвищої профільної інстанції в лікування поранених військовослужбовців. Найважчих, а часом і майже безнадійних збирають по українських шпиталях і везуть до Федірка. З початку бойових дій в АТО Ігор Володимирович поставив на ноги, відновив або подарував нові обличчя сотні офіцерів та солдатів. Хотілося б наголосити на принциповій речі: не треба плутати стоматологічну хірургію з щелепно-лицевою. У клініці лікуються військові, в яких немає по півщелепи, роздроблено та перебито немало кісток голови, вибиті очі, понівечені шиї. Федірко, наприклад, єдиний, хто за власною методикою вилучає в пацієнта частини кісток його тазу та використовує їх для реконструкції щелеп.

Операції тривають по шість-вісім годин. На відміну від колег менш кваліфікованих установ хірургічна бригада полковника медичної служби Ігора Федірка об’єднує до шести так званих проміжних операцій в одну основну. Завдяки цьому поранений не існує «від операції до операції», чекаючи відновлення тканин та зрощення кісток по кілька місяців. Пацієнти за лічені тижні починають повертатись до повноцінного життя. Ігор Володимирович із задоволенням згадує одного з перших наших поранених під Артемівськом солдатів, обличчя якому він буквально «зліпив». Вже здоровий хлопець не хотів вірити, що бачить на рентгенівських знімках піврічної давності саме свою розтрощену голову.

— Пишаюсь хірургами клініки, — розповідає полковник медичної служби Ігор Федірко. — Це підполковник медичної служби Сергій Козловський, майор медичної служби Павло Шмідт, Поліна Нестеренко і наша «молодь». За минулий рік усі ми стрімко піднялись на новий професійний рівень. Нещодавно з ініціативи канадсько-української фундації до Києва з Торонто приїздила делегація тамтешніх лікарів під головуванням етнічного українця професора Олега Антонишина. Вони прилетіли спеціально для того, щоб підтримати українських військових медиків і провести свого роду майстер-клас. У групу з 24 фахівців входили провідні щелепно-лицеві і пластичні хірурги, анестезіологи. Іноземці взяли участь у 25 операціях, які робили зібраним з усіх шпиталів пораненим. Безумовно, їхній досвід Головному військово-медичному клінічному центру буде у пригоді. Але коли вони захотіли забрати на лікування до Канади когось безпосередньо з моїх пацієнтів, то виявили: їхня допомога хлопцям непотрібна, все необхідне вже зроблено тут.

Ігор Володимирович з гордістю говорить не тільки про молоде покоління хірургів клініки. Він разом з дружиною виховує трьох синів і дочку. Старший син Роман за прикладом батька став військовим лікарем. У даний час він виконує офіцерський обов`язок у зоні проведення антитерористичної операції в складі 79-ї окремої аеромобільної бригади. Дуже тепло Федірко розповідає про дружину Євгенію, яка його підтримує не тільки духовно. Після операційних днів лікар не просто втомлений, а потерпає від болю в руках, ногах, навіть очі болять. А ще його нервова система піддається неймовірним навантаженням. На людській голові найбільше нервових закінчень, м’язів, тонких судин, кожна операція потребує максимальної концентрації та уваги. Та вдома його «половинка» готує йому ванночки з трав’яних настоїв для пальців і долоней, робить масажі та особливі краплі для очей.

Крім рідної, полковник медичної служби Ігор Федірко вільно володіє чотирма іноземними мовами, до яких хоче додати і французьку. Для роботи і для самовдосконалення. Адже французькою традиційно друкується безліч науково-медичних видань з конче потрібними новинками. А мова оригіналу — найточніша.

Як правило, хірурги скупо розповідають про себе. Мабуть, так і повинно бути. Про них мають говорити врятовані люди. Один з найбільш важких пацієнтів клініки рядовий Роман Пірко, який зараз чекає на чергову операцію, називає начальника клініки «мій рятівник»…

Віктор ШЕВЧЕНКО,

«Народна армія»

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Карта