ТУТ ДОЛАЮТЬ НАСЛІДКИ БОЙОВОГО СТРЕСУ

 Січень 9, 2015
5337_p_7_img_0002

Лікар-психолог Маргарита Коробіцина піч час спілкування з воїном-учасником АТО

«Гаряча точка», антитерористична операція, «синдром АТО» — такі поняття, на жаль, сьогодні входять у наше повсякденне життя, викликаючи бажання допомогти тим, кого ця неоголошена війна зачепила своїми кривавими крилами. Людям, які за обов’язком служби забезпечують мир та спокій у нашому спільному домі — Україні. Тому в цій ситуації одним з важливих завдань є забезпечення для них «виходу з бою», повернення до звичайного життя.

Десантник Микола та піхотинець Іван виконували під час антитерористичної операції бойові завдання на передовій. Нині в кожного з воїнів по декілька вогнепальних поранень і контузія. Вони потрапили до 411-го Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. Після тестування фахівці з’ясували, що військовослужбовцям потрібний комплексний курс лікування та психологічна реабілітація.

Синдром АТО, набутий воїнами-захисниками України, відрізняється від відомих «афганського» або «в’єтнамського». Адже в ході антитерористичної операції ураїнським солдатам протистоять люди, які протягом десятків років проживали з нами в одній країні. Тому дуже ймовірно, що вплив антитерористичної кампанії на психіку її учасників є значно більшим.

Полковник медичної служби Олег Рапча, який керує клінікою психіатрії, твердо переконаний, що учасникам АТО потрібна не тільки медична допомога а й тривале лікування. Їм життєво необхідна постійна моральна підтримка, яка дозволить набути впевненість у власних силах, позбутися багатьох комплексів, пов’язаних з отриманими пораненнями, не відчувати себе відірваними від життя. І вже за тиждень-другий поранені військовослужбовці починають відходити від стресу, на їхніх обличчях з’являються посмішки.

Під час нашої розмови заступник клініки психіатрії ВМКЦ Олександр Паламар зазначив, що виниклі обставини змушують безперервно розширювати можливості психологічної реабілітації захисників Вітчизни. Йдеться про спеціальну роботу з тими військовослужбовцями, які сьогодні повертаються до виконання завдань у зоні АТО.

— З багатьма воїнами були проведені психологічні тренування, що дозволяють привести до норми їхній психологічний стан. Людина, яка їде в зону бойових дій, повинна бути повністю зосереджена на виконанні свого завдання. Тому ми зі свого боку намагаємося робити все, щоб не лише зняти душевну напругу, а й підготувати військовослужбовців до ротації, — пояснив Олександр Паламар.

Робота в клініці здійснюється за трьома напрямами: подолання наслідків бойового стресу та корекція посттравматичних психічних станів, реабілітація після бойових дій і терористичних актів, підготовка за допомогою військових психологів до роботи за новими технологіями у стресових ситуаціях з метою оволодіння навичками саморегуляції організму.

Ретельно підібраний обслуговуючий персонал, більшість якого працює у ВМКЦ Південного регіону, має не тільки високу кваліфікацію, а й здатний співпереживати негараздам і болю, тактовно підтримати і допомогти воїнам, які отримали поранення на передовій.

Ось вже протягом п’ятнадцяти років клініка психіатрії в межах договору співпрацює з колективом кафедри клінічної психології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Військові та цивільні фахівці проводять серйозну медико-психологічну роботу з реабілітації учасників бойових дій та ветеранів локальних війн (війна в Афганістані, військові дії в Іраку, бойові дії в зоні АТО), а також спільні наукові дослідження. За час спільної роботи більше шести тисяч пацієнтів ВМКЦ пройшли медико-психологічну реабілітацію та відновну психотерапію. Предметом особливої турботи фахівців були пацієнти з діагнозом ПТСР (посттравматичний стресовий розлад).

На основі багаторічних досліджень, а також за результатами клінічних спостережень працівник клініки, провідний спеціаліст з реабілітації військовослужбовців — учасників АТО, кандидат психологічних наук, доцент, науковий керівник лабораторії клінічної реабілітаційної психології та психологічних експертиз Маргарита Коробіцина розробила авторську методику відновлення слуху та мовлення при мінно-вибухових, акубаро-травматичних ураженнях слуху та нейросенсорної приглухуватості, яка показала високу ефективність при роботі з пораненими із зони АТО.

— У нас лікувалося чимало воїнів, які брали участь у бойових діях. У них особливі психологічні проблеми і реакції на військову травму. Більшість потребують корегування поведінки. Крім того, багато бійців отримали важкі контузії, втратили слух, почали заїкатися, — розповідає лікар-психолог. — Найскладнішим у процесі лікування є виведення людини зі стану депресії, адже працювати з людьми доводиться майже по двадцять годин на добу, облаштовуючи їх, переконуючи, а то й просто по-людськи заспокоюючи.

Як стверджують фахівці клініки, людські емоції є наслідком не лише біохімічних процесів, а й певної мотивації. Невипадково від військовослужбовців нерідко доводиться чути таке: «Війна затягує», «Війна, як наркотик»… На жаль, за словами психологів, такі люди можуть становити небезпеку для оточуючих. Адже деякі військові після «гарячих точок» водночас відчувають агресивність із депресію.

— Це і є симптоми посттравматичного стресового розладу, — продовжує розповідь мій співрозмовник. — Формується він так: спочатку — легка ейфорія («я — герой»). Потім відбувається розчарування, спостерігається перенапруження механізмів нервової емоційної регуляції, в цей період військовослужбовці особливо потребують психологічної допомоги…

Психологи помітили, що у військовослужбовців, які мають багаторазовий досвід відряджень на передову, трансформуються ціннісні орієнтації. Помітно знижується, наприклад, пріоритет таких цінностей, як «розвиток», «освіченість». При цьому людині досить важко планувати своє майбутнє. Після неодноразових відряджень у «гарячу точку» більш ймовірними стають нещасні випадки. У родинах учасників бойових дій зростає конфліктність. Статистика свідчить про збільшення випадків розлучень, порушень подружніх і дитячо-батьківських відносин.

Під час розмови з психологами також стало відомо, що посттравматичний стрес, як правило, не проявляється, поки солдати і офіцери залишаються в екстремальних умовах. Він дає про себе знати через півроку — рік після виведення з району бойових дій.

Ще однією особливостю такого стресу є несподіваний прояв багато років по тому. Причому з часом синдром може не затухати, а навпаки — посилюватися. І якщо на початку хвороби відразу не розпізнати травматичні розлади, вони блокуватимуть весь процес лікування. Але головним чином лікарів клініки психіатрії хвилює те, що більшість учасників бойових дій не мають наміру самостійно звертатися по допомогу до психологів. Військовослужбовці навпаки прагнуть уникати розмов, спогадів, пов’язаних із воєнними діями. Багаторічний досвід роботи військових і цивільних психологів на базі Військово-медичного клінічного центру Південного регіону свідчить, що не всі діагностичні показники посттравматичного стресового розладу проявляються однаково. Та й не всі психологічні діагностичні ознаки виявляються. Зарубіжні класифікатори дають низку показників «із запасом», однак не вказують кілька характерних саме для України.

На думку фахівців, у разі їх своєчасного виявлення психологічна симптоматика може бути відносно швидко відкоригована. Отже, насамперед проявляється надчутлива пильність і підозрілість. Далі — стан песимізму і недовіри. У багатьох — нездатність говорити про війну в поєднанні з відчуттям нереальності того, що там відбувалося, та висока тривожність.

За словами Маргарити Коробіциної, досить часто у військовослужбовців-учасників бойових дій виявляється невпевненість у своїх силах, відчуття неможливості впливати на хід подій, агресивність і нездатність бути відкритим у спілкуванні з іншими. Також досить часто помічається потреба мати при собі зброю. Приблизно у третини комбатантів виявляється негативне ставлення до представників влади, бажання зігнати на кому-небудь злість за те, що був відправлений на війну.

— У багатьох воїнів спостерігається втрата сенсу життя. В декого — неприйняття ветеранів інших воєн, хоча останні можуть значно допомогти в реабілітації. Впевнена, що ми зможемо допомогти нашим захисникам якнайшвидше одужати й повернутися до мирного життя, — зазначила лікар-науковець.

Сергій ДАНИЛЕНКО,

Одеса

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

rss
Карта