ВИПРОБУВАННЯ БОЄМ ПРОХОДИТЬ СЕРЖАНТСЬКА ВЕРТИКАЛЬ

 Січень 5, 2015

5336_p_4_img_0002Антитерористична операція рано чи пізно закінчиться, і країна та її армія повернуться до мирного існування. Але, щоб і в майбутньому Збройні Сили завжди залишалися вагомим аргументом для потенційного противника, підвалини потрібно закладати вже сьогодні.

Один із аспектів перспективної могутності війська — професійність кожного військовика окремо та злагодження бойових підрозділів як бойових одиниць. І тут на перший план виходять кадрові питання: хто навчатиме, хто командуватиме, де врешті взяти фахівців, які звільнять офіцерів від невластивих їм функцій та стануть кістяком, що перетворює натовп озброєних людей на дисципліновану, навчену армію?

Свого часу в Україні вибудувалася система професійної підготовки сержантського складу. Вона задумувалася, як своєрідна мережа можливостей для розвитку молодшого командира у будь-якому, обраному ним, напрямку. Лідери, планувалося, робитимуть кар’єру по командирській лінії. «Технарі» — по технічній. А майстри організовувати роботу — по штабній. Передбачалися й можливості переходу з напрямку на напрямок. Наприклад, якщо «технар» раптом відкриє в собі лідерські якості, чи «штабний» відчує потяг до техніки. Для цього на всіх курсах підвищення кваліфікації вивчалися загальні предмети та основи спеціальних. Вся підготовка була поділена на три основні рівні: базовий, середній та вищий. І, можливо, з часом ця система запрацювала б, як належить, але реалії життя за два роки її існування внесли суттєві корективи у цей механізм. А виправити «перекоси» та внести відповідні корективи завадили бойові дії.

Як розповів головний старшина Збройних Сил України прапорщик Олександр Косинський, однією з проблем, яка стала непереборною перепоною, був застарілий штат багатьох військових частин, який унаслідувався від радянських часів, і в якому не було місця головним сержантам підрозділу, з’єднання. Інша проблема — недостатньо ефективна система мотивації до просування по службі. На цьому прапорщик Олександр Косинський зупинився більш розлого. Так, за його словами, відсутність навченого та досвідченого кадрового резерву зумовила ситуацію, коли на нововведені посади головних сержантів підрозділу просто нікого було призначати. Аби ліквідувати цю прогалину, командирам військових частин тимчасово дозволили «закривати» ці клітинки найбільш підготовленими військовослужбовцями. Але ця «шпаринка» виявилася чудовим лазом для тих, хто вирішив позбутися багатьох проблем або розв’язати особисті забаганки.

— У Збройних Силах далеко непоодинокими були випадки, коли сержанта призначали на посаду прапорщика — найвищу для його кар’єри. Він міг навіть не надто напружуватися, аби щорічно отримувати чергове військове звання. Зрозуміло, про мотивацію до самовдосконалення у такому випадку навіть не йшлося, адже людина фактично вже на старті своєї кар’єри опинялася на найвищому щаблі. З іншого боку, досить частими були випадки, коли старший прапорщик під час скорочення йшов на значно нижчу посаду, аж до призначеної для рядового складу, лишень би не змінювати місце проживання. За умов багатотисячних квартирних черг та відсутності поступу на квартирній ниві, їхні дії можна зрозуміти. Але загальній справі це наносить колосальний удар.

Інша проблема також пов’язана з недостатньою кількістю «тямущих» сержантів. Командири просто не бажають їх відпускати на навчання та для проходження підготовки на різних курсах. Та й термін навчання у військових коледжах — два з половиною роки — теж є надто довгим. Адже коли сержант відбуває у коледж, його виключають зі списків частини, а на його посаду беруть когось іншого. До речі, останнє часто не влаштовує і самих сержантів. Основна причина для занепокоєння — куди подітися через два з половиною роки навчання? Адже не факт, що за такий термін усі пристойні вакансії ще існуватимуть. У трохи кращому становищі знаходяться сержанти, які мають вищу освіту. Їхній термін навчання на середньому рівні складає всього півроку. Але це також грає проти основного принципу кадрової політики: «просувати по службі кращих». Командири, за інших рівних умов, надають перевагу тим, кого не доведеться довго чекати. Наприклад, якщо є дві кандидатури на посаду головного сержанта роти, то командир радше призначить на неї того, хто має вищу освіту, щоб той навчався всього півроку, ніж того, хто гризтиме граніт науки уп’ятеро довше. Навіть якщо останній більш вартий цієї посади.

До речі, щодо системи оцінювання перед призначенням на посаду. Все вищезгадане призводить до того, що конкурсу на заміщення вакансій, як такого, не існує. Є посада, на неї шукається людина, якій пишеться відповідна атестація та «підганяється» оціночна картка. Це, звісно, не правильно, але це — факт!

Оптимізація Збройних Сил, як політкоректно називають банальне скорочення, призвела й до розбалансування штату навчальних центрів. Ці навчальні осередки свого часу були поставлені у жорсткі кадрові рамки і залишилися без достатньої кількості особового складу забезпечення навчального процесу. Отже внутрішній наряд, інші добові наряди, прибирання території, ремонт та обслуговування техніки та інші «не навчальні» завдання лягли на плечі інструкторсько-викладацького складу та слухачів. Зрозуміло, що повністю відмовлятися від цих армійських атрибутів, які до того ж є чудовим дисциплінуючим фактором, не варто. Але перебір, який склався у сержантських школах, зовсім не на користь загальній справі.

Багато з цих проблем потребують зміни лише організаційних підходів та відповідального ставлення самих учасників кадрового процесу. Так, змусити командирів ретельніше добирати кандидатів для просування по службі може лише їхнє внутрішнє сумління. А от з деякими негативними аспектами можна боротися й за допомогою зовнішнього впливу.

— Серед нововведень, які ми пропонуємо, є «прив’язка» посади до військового звання і визначення максимального та мінімального терміну для перебування на одній певній посаді, — поділився планами прапорщик Олександр Косинський. — Наприклад, вирішила людина проміняти просування по службі на осіле життя, заплативши переходом на нижчу посаду, — отримує нижче звання та, відповідно, втрачає у грошовому забезпеченні. Не бажаєш самовдосконалюватися, працювати над собою — після вичерпання максимального терміну перебування на посаді або звільняйся, або йди на пониження з відповідними втратами. Ці та інші нововведення, у разі їхнього затвердження, просто змусять людей робити кар’єру та прискорять звільнення армії від баласту — тих, хто знайшов у війську прихисток від безробіття у цивільному житті.

Для тих же, хто бажає просуватися по службі, пропонується ввести певну кількість короткочасних курсів. Це дозволить людям постійно вдосконалюватися без довготривалого відриву від служби, а також дасть змогу частіше застосовувати на практиці свіжонабуті теоретичні знання.

Однак, якими б не були передовими всі запропоновані нововведення, без глибокої модернізації всієї системи кадрового менеджменту вони так і залишаться реформами заради реформ.

— Ви повинні визначитися, що хочете отримати в підсумку, яким критеріям має відповідати сержант, яка його роль у Збройних Силах України, — наголосив керівник програм НАТО з покращення військової освіти генерал Богуслав Пацек, який очолює міжнародну групу фахівців, що надають консультативну допомогу вітчизняному військовому відомству. За його словами, проведена якісна реформа дасть результат вже за 5–10 років. При цьому власне на реформу знадобиться не менше трьох років титанічних зусиль. Таке твердження польського генерала базується на його власному досвіді реформування війська. Десять років тому на прес-конференції він визнав, що реформування воєнної сфери — це дуже складний та багатоходовий процес. Лише розформованих та заново сформованих, а також неодноразово передислокованих бригад він нарахував кілька десятків. Все це виливалося державі у кругленьку суму. Але, за його словами, міжнародні організації та НАТО значно швидше вкладають кошти у реформування армії сусідніх країн, ніж у допомогу в озброєнні, і Україні варто цим скористатися.

— Хочеш миру — готуйся до війни. Але це не значить, що потрібно накопичувати величезні арсенали озброєння і боєприпасів. Грамотно вибудувана система військового управління дає значно більше переваг, ніж кількість та якість зброї, — запевнив він. — І система підготовки сержантів як складова цієї системи повинна відповідати сучасним та перспективним викликам.

До речі, антитерористична операція, яка проводиться на Сході України, стала чудовим випробуванням нової системи підготовки сержантського складу. І хоча у бойових статутах досі не прописані місця головних сержантів підрозділу в бойових порядках, через що вони часто виконують обов’язки за своїм першим фахом (водіїв, зенітників, кулеметників), поглиблене навчання та командирська підготовка далися взнаки.

— Ми зараз збираємо досвід роботи головних сержантів підрозділу в бойових умовах, працюємо над змінами до бойових статутів, але вже й так зрозуміло, що підготовлений фахівець на полі бою багато чого вартий. Згадаймо головного старшину 72-ї омбр, який, під час блокування його підрозділу погрожував агресивному натовпу знятою із запобіжника гранатою, чим забезпечив виконання поставленого завдання, — поділився спостереженнями прапорщик Олександр Косинський.

Зараз, через брак навчальних потужностей, навчальні центри підготовки сержантів основні зусилля спрямовують на вишкіл командирів відділень та заступників командирів взводів. У перспективі ж — відновлення у повному обсязі навчання головних сержантів підрозділів.

— Як показав досвід АТО, добре підготовлені сержанти в змозі брати на себе повністю функції, які їм належать, і які раніше часто падали на плечі молодшого офіцерського складу, — наголосив заступник Міністра оборони України — керівник апарату Петро Мехед. — Тому наша чітка позиція — якомога швидше налагодити підготовку сержантів за повним навчальним циклом, аби вони могли виконувати у повному обсязі завдання за призначенням. Бути справжніми помічниками офіцера та командувати підлеглими так, щоб і перемогу отримати, і зберегти життя та здоров’я особового складу.

Роман БАКУМЕНКО,

«Народна армія»

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Карта